Відновлення прохідності дихальних шляхів за допомогою орофарингеального повітровода

Орофарингеальний (ротоглотковий) повітропровід Гведела складається з вигнутої ротоглоткової частини, обмежувальної пластинки, яка перешкоджає проходженню воздуховода в рот і укріпленої ділянки, що оберігає повітропровід від закушування .

Форма вигину воздуховода повторює анатомічну форму ротоглоточного простору, для того щоб притримувати язик і м'які глоткові структури від западання.

Ротоглотковий повітропровід може бути використаний у пацієнтів без свідомості, якщо до цього маніпуляції щодо забезпечення прохідності дихальних шляхів (згинання-розгинання голови, підтримування нижньої щелепи) не привели до успіху. Потрібно також переконатися в тому, що відсутня обструкція дихальних шляхів стороннім тілом.

Повітропровід не можна використовувати у пацієнтів в свідомості або з незначним ступенем пригнічення свідомості, так як він може стимулювати зригування і блювоту. Протипоказанням для використання воздуховода є наявність кашльового і блювотного рефлексів.

Необхідний розмір повітровода може бути визначений шляхом вимірювання відстані:

1. Від різців до кута нижньої щелепи - від твердого до твердого

2. Від мочки вухи до кута рота - від м’якого до м’якого 

Обмежувальна планка повинна перебувати у губ, кінець повітровода відповідно повинен розміщуватися на рівні кута нижньої щелепи. Якщо повітропровід занадто великий, він може обтурувати і пошкодити гортань, зробити проблемним використання маски. Якщо ж ротоглотковий повітропровід занадто малий або встановлений неправильно, він притисне язик до задньої стінки глотки, що також закупорить дихальні шляхи.

Техніка введення повітровода Гведела:

1. Підібрати необхідний розмір повітровода.

2. Після форсованого відкриття рота повітропровід вводять опуклістю вниз, ковзаючи по твердому піднебінню до рівня щитка.

3. Після цього, його повертають на 180° таким чином, щоб його кривизна збіглася з кривизною спинки язика.