Принципи діагностики гострих отруєнь
Діагностика гострих отруєнь проводиться за загальноприйнятими в клінічній практиці методами постановки діагнозу, однак існує ряд правил і методичних прийомів, що визначають особливості огляду токсикологічного хворого.
Діагностика починається з проведення первинного огляду для швидкого визначення станів, що загрожують життю у постраждалого та їх негайного усунення. Для постраждалих, які знаходяться в критичному стані (більшість яких мають поєднані пошкодження), – первинний огляд це максимум, що необхідно проводити на місці події (слід пам’ятати про пріоритети).
Фактично, первинний огляд починається із загального враження про травмованого – це швидка (декілька секунд) оцінка постраждалого: визначення стану прохідності його дихальних шляхів, функції дихання, циркуляції, неврологічного статусу та наявності значних деформацій. Ця візуальна оцінка стану постраждалого доповнюється вербальним контактом – медик вітається, говорить, хто він та ставить запитання «Як вас звати?» та «Що з вами сталося?».
У випадку, коли постраждалий може адекватно відповісти на ці запитання (при цьому відповідь буде повним закінченим реченням без перерв), – медик за короткий час (приблизно 10 секунд) оцінює 2 пункти первинного огляду: А (дихальні шляхи) та В (функція дихання).
Якщо постраждалий не в змозі адекватно відповісти на поставлені запитання, – логічно припустити, що загрозливі життю стани вже є і тому слід планувати їх швидке усунення.
Первинний огляд проводиться відповідно до системи АВСДЕ, який включає в себе 5 послідовних кроків:
- А - Airway. Прохідність дихальних шляхів
- В - Breathing. Дихання
- С - Circulation. Кровообіг
- D - Disabiliti. Стан свідомості
- E - Environmental. Усе решта, вплив факторів зовнішнього середовища
Первинне враження починається з визначення токсикосиндрома у токсикологічного хворого, що становить основу токсикологічної пропедевтики. Виявлення токсикосиндрома має найважливіше значення в діагностиці гострих отруєнь. Визначення елементів (симптомів) медіаторного токсикосиндрома дозволяє орієнтуватися в складі токсиканту, що викликав отруєння.
