Детоксикація та деконтамінація при отруєнні

Деякі отрути навіть при короткому часі контакту з шкірним покривом здатні резорбуватися через неушкоджену шкіру і чинити токсичну дію.

 

Таблиця - Деякі отрути, що здатні чинити системну дію при попаданні на шкіру

 

При попаданні отруйних речовин в очі їх слід негайно промити великою (не менше 1 л) кількістю води або фізіологічного розчину натрію хлориду і тільки після цього приступити до дезактивації отрути на шкірі. При можливості першу порцію промивних вод зібрати в пробірку для проведення хіміко-токсикологічного дослідження:

- Не дозволяти потерпілому терти очі руками.

- Промивати очі слід не менше 15 -20 хв - таким чином, щоб рідина стікала на землю, не потрапляючи в інше око. Виміряти рН слізної рідини (для виявлення слідів кислот або лугів), він повинен відповідати 8,5.

- При сильному болі в оці закапати очні краплі з 20% розчином тетракаїну (або іншого місцевого анестетика). Зняти контактні лінзи.

- Видалити залишки токсичної речовини з особи.

- При ураженні очей газовою зброєю, що містить лакриматори (СS - ортохлорбензиліденмалонодинітрил, СN - хлорацетофенон), після деконтамінації і знеболення промити кон’юнктивальну порожнину антидотом - 5% розчином унітіолу (димеркаптопропансульфонат натрію) або 0,015% розчином азапентацена полісульфоната.

- Нейтралізуючі рідини не застосовувати!

- Накласти захисну пов’язку.

Стимуляція блювання є виправданим способом, при не можливості промити шлунок. Перед стимуляцією хворому дають випити якомога більше води (без додавання соди, солі, калію перманганату, гірчиці і т.д.), після чого пальцем (або ручкою ложки) дратують задню стінку глотки і викликають блювоту - до «чистої води». Спонтанна або викликана блювота не виключають подальшого промивання шлунка. Провокувати блювоту можна тільки у осіб, які перебувають у свідомості, якщо достовірно відомо, що отрута не є корозійною. При отруєнні судомними отрутами, аритмогенними засобами, а також при отруєннях у літніх людей блювоту не стимулюють.

Зондове промивання шлунка (ЗПШ) - обов’язкова процедура першої лікарської допомоги. Її тимчасово відкладають при делірії, судомному синдромі, аритмії, декомпенсованій недостатності кровообігу, а також під час проведення заходів щодо стабілізації стану хворого:

- Хворим, які знаходяться в сопорі або в комі, перед промиванням шлунка проводять інтубацію трахеї.

- При отруєннях корозійними отрутами шлунок промивають тільки в ранні терміни після їх прийому, перед промиванням проводять премедикацію і знеболювання (промедолом, атропіном і димедролом; по можливості дають випити 1 г анестезину в декількох ковтках води); в подальшому вміст шлунка відсмоктують тонким зондом, змазаним вазеліном та/або анестезиновою пастою.

                

Пам’ятайте: Через ніс зонд не вводити!

 

- При отруєннях, що протікають з холінергічним синдромом, а також при брадикардії перед ЗПЖ призначають атропін.

- Бажаний стан хворого - лежачи на лівому боці.

- Глибину введення зонда визначають за відстанню від різців до мечоподібного відростка грудини або по виходу газу з зонда.

Повторне промивання проводять, якщо:

- Отрута робить ентерогепатичний цикл і знову надходить у шлунок (алкалоїди, амітриптилін, морфін, бутадіон, фенілбутазон, резерпін, ФОС і інші промислові отрути).

- Отрута була в таблетках і при промиванні видалені їх фрагменти.

При виконанні ЗПШ краще користуватися зондом в модифікації Е.А. Мошкіна. Положення зонда в шлунку необхідно акуратно змінювати для того, щоб витягти з різних відділів шлунка можливі фрагменти таблеток. Першу порцію промивних вод «відсмоктати» шприцом (або грушею зонда), щоб в шлунок не потрапило повітря. Отриману рідину зібрати в герметичну ємність (пакет з «блискавкою», скляну посудину) для передачі в лабораторію для хіміко-токсикологічного дослідження (ХТД), далі в воду, призначену для промивання шлунка, додають ентеросорбенти (з розрахунку 1 г/кг - для активованого вугілля або 0,1-0,5 мг/кг - для лігніну гідролізного). Сорбент будь-якого типу змішують з водою з розрахунку не менше 1:4. Суспензія повинна бути ретельно розмішана! Обсяг води («кімнатної» температури) повинен бути не менше 10-15 л.

При отруєнні корозивними отрутами шлунок промивають холодною водою. Після закінчення процедури в шлунок доцільно ввести сольове проносне (30 мг магнію сульфату, розчиненого в 200 мл води). Зонд перетискають затискачем і витягають.

У коматозних хворих з отруєннями промисловими отрутами або лікарськими препаратами з ентерогепатичним циклом зонд залишають в шлунку для повторного промивання і ентеросорбції.

При блювоті призначають проти блювотні засоби: метоклопрамід (з розрахунку 1 мг/кг в/в), або галоперидол (5 мг в/в в складі 40% - 20,0 розчину глюкози), або ондансетрон (8 мг/кг).

У приймальному відділення стаціонару (в відділенні екстреної допомоги) ентеросорбцію проводять повторно, особливо в тих випадках, якщо отрута робить ентерогепатичний цикл (наприклад, еуфілін, амінофілін, карбамазепін, аспірин, фенобарбітал, морфін та інші препарати).

Правила виконання ентеросорбції:

- Дорослим: по 10 г кожні 20 хв (всього 50 г за 1,5 год) і далі по 50 г кожні 4 год протягом 2-5 діб.

- Дітям: по 5 г кожні 20 хв (всього 15 г або 1 г/кг за 1,5 год) і далі кожні 4 год протягом 2-3 діб.

Ідеальним є призначення активованого вугілля з розрахунку 10 г вугілля на 1 г отруйної речовини.

При багаторазовій ентеросорбції першу дозу вугілля призначати разом з сульфатом магнію з розрахунку 20-30 г на 1 прийом для дорослих і 250 мг/кг для дітей до 2-х років.

Протипоказанням до призначення ентеросорбції є:

- Несвідомий стан хворого, судомний синдром, делірій.

- Отруєння корозійними отрутами.

- Ознаки зневоднення організму у хворого.

- Олігоанурія.

Як ентеросорбенти використовувати активоване вугілля, пасту лігносорб (лігнін гідролізний) (0,3-0,5 мг/кг, пасту розчинити в воді, вводити через зонд), сорбент ВНІІТУ (20 г на 1 прийом дорослим, 0,3-0,5 мг/кг дітям).

У багатьох токсикологічних центрах від застосування послаблюючих засобів відмовилися через те, що резорбція більшості отрут завершується через 60-90 хв, а дія проносних препаратів настає через кілька годин після їх прийому.

Детоксикація - видалення отрути, що всмокталася, включає гемоділюцію і форсований діурез - два методи, проведення яких починають на догоспітальному етапі. Якщо хворий знаходиться в свідомості, йому призначають рясне пиття (яке посилює діурез) в середньому через 30 хв після водного навантаження. Паралельно проводять ізоосмотичну гемоділюцію (5% - 400 або 800 мл розчину глюкози або Рінгера), призначають антидотні засоби і проводять симптоматичну терапію. Проведення ранньої детоксикаційної гемосорбції є одним з найбільш ефективних заходів, однак вимагає спеціального устаткування і навченого персоналу.