Ситуаційна задача
Час для роздумів настав!
Пропонуємо вам розібрати клінічну задачу, та висловити свої здогадки стосовно діагнозу та тактики ведення пацієнта.
Чоловік 57 років.
Викликав бригаду ЕМД, тому що відчув напад серцебиття, задишку при фізичному навантаженні.
З анамнезу відомо, що хворіє на артеріальну гіпертензію, яку лікує нерегулярним прийомом медикаментів. Багато курить. Випиває.
А - дихальні шляхи прохідні, чоловік розмовляє повними реченнями.
В - SpO2 -96%, грудна клітка здіймається симетрично, додаткова мускулатура не приймає участі в акті дихання, трахея розміщена по центру, яремні вени контуруються, ЧД 18/хв, аускультативно в 4 точках везикулярне дихання, пекруторно ясний легеневий звук.
С - Ps 150 уд/хв, наявний на центрі та на периферії, час капілярного наповнення < 2сек, шкірні покриви звичайної вологості та кольору, АТ 100/60 мм рт.ст., результати ЕКГ наведено.
D - свідомість А (AVPU); зіниці симетричні, нормального розміру, на світло реагують, глюкометрія 5,9 ммоль/л; моторна і сенсорна функція кінцівок збережена.
E - t тіла - 36.4 оС.
Як би Ви розцінили розлади ритму, зафіксовані у цього пацієнта? Варіанти лікування?
На мою думку: медіація хворого і проведення синхронізованої кардіоверсії 75-125Дж.
2. Якщо стан хворого під час огляду погіршується і з'являються ознаки шоку, тоді дійсно синхро має перевагу над медикаментозною терапією. Однак на догоспітальному етапі набагато частіше доводиться застосовувати медикаменти, аніж кардіоверсію.
3. Якщо не помиляюсь, гіпотонія починається з САТ 89 і нижче, тому САТ 100 хоч і буде для хворого з гіпертонією дійсно низьким, але не нижчим від показників.
4. Швидкість 25мм/с,тому тут PQ не вкорочений, а у шрудних відведеннях V2-V4 чітко видно нашарування F-хвиль на T-зубець.
- Даний стан виник у хворого близько 3 годин тому.
- Дійсно, Ви правильно підмітили, що з умови задачі відомо, що хворий страждає на артеріальну гіпертензію, нормальний АТ для нього 140/80 мм рт. ст, отже відбулося падіння АТ більше, ніж на 20% від нормального значення цифр тиску.
2. Якщо ж вважати, що даний стан дійсно має місце впродовж трьох годин, то хворий на момент огляду суб'єктивно і об'єктивно у такому ж стані, що і протягом цього часу?
3. З яких показників АТ починається гіпотонія?
4. Однієї із ознак нестабільності буде досить для вирішення питання "треба синхро чи не треба", чи варто ще вирішити питання "ризик чи користь"?
5. Анамнез медикаментів: можливо, нерегулярний прийом медикаментів може викликати подібні прояви?
б при неможливості -медикаментозна кардіоверсія
1. Чи є електрична активність? Так.
2. Яка частота скорочень шлуночків? 150 за хвилину.
3. Чи є комплекс QRS нормальним (вузьким чи широким)? Комплекс QRS вузький.
4. Ритм QRS регулярний чи нерегулярний? Регулярний.
5. Чи є активність передсердь? Так, частота зубців P 300 за хвилину.
6. Что пов’язана активність передсердь з активністю шлуночків? Взаємозв’язок між передсердями та шлуночками регулярний.
Тахікардія з вузьким комплексом, регулярна.
Більш детально на ЕКГ: тріпотіння передсердь, у відведеннях II, III, aVF добре помітно негативні хвилі F, при чому ізолінія цих відведень нагадує пилку. У відведенні V1 хвилі F позитивні. Частота хвиль F - близько 300 за хвилину, а частота шлуночків 150 за хвилину, тобто проведення 2:1.
- Знеболення (фентаніл 100 мкг) та седація (сібазон 10 мг);
- Контроль верхніх дихальних шляхів;
- Синхронізована кардіоверсія: (70 Дж, або 100 Дж, або 120 Дж, залежно від ваги пацієнта) для біфазних дефібриляторів. Якщо тахікардія продовжується продовжуємо проведення синхронізованої кардіоверсії до 3-ох спроб з поступовим збільшенням енергії розряду, в залежності від обраного першого розряду.
- Якщо після 3-ох спроб синхронізованої кардіоверсії не відновився ритм, вводимо 300 мг аміодарону.
- Якщо після введення аміодарону ритм не відновився, виконуємо 4-ий розряд синхронізованої кардіоверсії.
- Госпіталізація хворого.
Якщо ознак шоку немає (САТ 100 не є показником шоку), то лікування як для SV-тахікардії (вагусні проби, аденозин...)
Так чи ні? 🤔