Як встановити контакт зі сім’єю дитини, якій потрібна допомога

Діти - це частина сім'ї, яка є постійною величиною в житті дитини, тому найкращий спосіб впоратися з дитиною, яка потребує медичної допомоги, - це зосередитися на сім'ї в цілому. Батьки повинні бути залучені до допомоги своїй дитині максимально, наскільки це можливо. Правильно проінструктовані, вони надають дуже цінну допомогу на місці події, їм потрібно пояснити що ви робите і чому? Також ви можете скористатися їх довірливими стосунками з дитиною щоб детальніше вияснити, що саме сталось, щоб краще обстежити дитину та надати їй якісну допомогу. Участь сім'ї дитини може покращити результати лікування та значно полегшити стабілізацію стану постраждалої дитини.

 

Найкращий спосіб завоювати довіру батьків - професіоналізм і віддача в наданні допомоги їх дитині. Батьки будуть співпрацювати з більшою охотою, якщо побачать, що медик працює професійно. Вселяє довіру і той факт, що всі працюють організовано і використовують обладнання, призначене для дітей.

Слід показати батькам наскільки важлива їх роль, залучаючи їх до допомоги дитині. По можливості, батьки повинні залишатись біля дитини постійно. Вони можуть виконувати прості дії, наприклад, утримувати тиснучу пов'язку чи тримати дитину за руку. Батьки можуть також пояснити дитині, що відбувається, або співати її улюблені пісні.

З іншого боку емоційний стрес дитини може чинити тиск на батьків. Коли це відбувається, батьки можуть стати зляканими, нервовими, роздратованими, а, іноді, навіть стають мовчазними і відстороненими. Дуже важливо в цій ситуації визначити емоційний стан батьків. Слід пам'ятати, що більшість дітей будуть шукати пораду у батьків, як себе поводити. Якщо батьки спокійні, контролюють себе і співпрацюють, дитина буде поводитися подібним чином. Однак, якщо батьки панікуватимуть і не зможуть заспокоїтися, швидше за все - дитина також буде налякана і не буде співпрацювати. В ситуації, коли батьки не в змозі слідувати вашим інструкціям і не можуть заспокоїтися, іноді краще попросити їх відійти.

При оцінці стану постраждалої дитини необхідно пам'ятати, що у дітей різного віку, різні пізнавальні здібності і вони по-різному взаємодіють з навколишнім світом.

Оцінюючи стан дитини, якій потрібна медична допомога, важливо говорити і поводитися зрозуміло і заспокійливо по відношенню до дитини та її батьків. Це не тільки дозволить втішити злякану дитину, яка страждає, але і допоможе точно оцінити її стан. Дитина, яка реагує та ці дії та адекватно взаємодіє з батьками, швидше за все знаходиться в повній свідомості, і навпаки –дитина, яку важко заспокоїти або яка не реагує належним чином, може мати травму голови, перебувати в стані шоку, гіпоксії або може відчувати сильний біль.

Батьки можуть виявитися найкращим джерелом інформації, оскільки вони добре знають поведінку своєї дитини, швидше помітять малопомітні зміни в стані її свідомості і раніше виявлять, що з дитиною «щось не так».

 

Дитина у віці до 9 місяців любить чути заспокійливі звуки або дзвін ключів. Діти у віці до 1 року зазвичай знають багато слів зі звуком «а», таких, як «мама» чи «тато», тому слід використовувати саме їх, намагаючись спілкуватися з дитиною. Старші діти розуміють все дуже буквально, тому слід ретельно підбирати слова і простими словами пояснити, що ви маєте на увазі. Не варто використовувати слова з подвійним змістом.

 

Щоразу, коли це можливо, потрібно надавати дитині і батькам можливість вибору. Це дасть їм не тільки відчуття участі у лікувальному процесі, але і певного контролю. Замість того, щоб запитати: «Можна мені послухати твоє серце і легені?», на що, швидше за все, почуєте «Ні», потрібно запитати дитину «чи хоче вона щоб їй спочатку послухали серце або спочатку оглянули його горло»? Якщо це можливо, варто показати дитині, що те, що ми збираємося робити не боляче (наприклад, виконати якусь маніпуляцію на батьках або на собі).

 

НІКОЛИ НЕ СЛІД ОБМАНЮВАТИ ДИТИНУ.

 

Завжди намагайтеся повідомити дитину та її батьків, що ви маєте намір зробити перш, ніж перейти до дій. Більшість дітей не любить «сюрпризів», коли відчуває страх або дискомфорт. Саме тому необхідно проговорити усе, що ви плануєте зробити. Ви повинні говорити чітко, повільно і простою мовою. Ви повинні бути делікатним, але переконливими.

Корисним інструментом буває також відволікання уваги немовляти або дитини до 1 року, наприклад - за допомогою ліхтарика. Маленькі діти спокійніше себе поводять, якщо їм дозволять взяти ляльку або улюблену іграшку, можна попросити одного з батьків знайти улюблену іграшку, яка скрасить дитині дорогу та перебування в лікарні.