Антидот

Покази до введення

Основний механізм дії

Рекомендований режим дозування

Активоване вугілля

Усі вжиті всередину токсини, ОКРІМ ціанідів, заліза, літію, лугу, алкоголю

Сорбує переважку більшість речовин, утруднюючи їх всмоктування з кишківника і сприяє виведенню природним шляхом

0,5-1,0 г/кг маси тіла на прийом (всередину чи через орогастральний зонд наприкінці промивання шлунка). Добре поєднується з послаблюючим. При послабленій перистальтиці кишечника через 6-8 год повторне введення в ½ від початкової дози

Амілнітрит

Ціаніди, сірководень

Токсичність ціаніду проявляється в результаті з’єднання з цитохромоксидазними ферментами, що містять залізо, до якого ціаніди мають спорідненість. У результаті цього порушується клітинне дихання. Амілнітрит, що вдихається, перетворює Нb у МеtHb, що має більшу спорідненість до цитохромоксидазних ферментів і витісняє із цього зв’язку ціаніди

Вдихати відкриту ампулу упродовж 30с за 1 хв, потім вдихати наступну ампулу 3 хв

Атропіну сульфат

Холінергічний синдром:

-отруєння ФОС

- М-холіноміметики – пілокарпіну гідро хлорид;

- Н-холіноміметики – цититон, лобеліну гідро хлорид

- Антихолінестеразні засоби – прозерин, галантаміну гідро бромід, фізостигміну саліцилат

Конкурентно гальмує мускаринові рецептори

Легкі випадки – 0,6 – 1,2 мг, тяжкі – 1-2 мг в/в до появи помірної атропінізації

Бета-блокатори (здебільшого короткої дії)

Бета-адреноміметики (дофамін, добутамін, сальбутамол, фенотерол)

Теофілін

Конкурентно взаємодіють зі специфічними рецепторами

Есмолол: навантажувальна доза – 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини, далі – введення підтримуючої дози 50 мкг/кг/хв протягом 4 хв.

При недостатній відповіді впродовж 5 хв – повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хв.

Фізостигмін/галантамін

Центральний антихолінергічний (холінолітичний) синдром, індукований атропіном і ін. агентами з подібною клінічною дією (атропін, його алкалоїди, при отруєнні мухоморами з переважанням холінолітичного синдрому, при отруєнні медикаментами (димедрол, трициклічні антидепресанти, циклодол тощо)

Зменшуючи активність холінестерази, сприяє збільшенню активності ацетилхоліну. На відміну від прозерину проникає через гематоенцефалічний бар’єр до ЦНС, тим самим усуваючи наявний психоз і збудження

Галантамін призначають в/в по 10 мг, вводять болюсно повільно, за добу може знадобитися 3–4 в/в введення.

Часто після введення пацієнт, який перебуває в стані збудження, стає контактним. Протипоказаний якщо пацієнт в комі (виникне психомоторне збудження)

Гідроксокобаламін (випускається в наборі Cyanokit)

Ціаніди

Перетворює ціанокобаламін у нетоксичний метаболіт, що легко виводиться з сечею

5,0 в/в упродовж 15 хв

Глюкагон

Бета-адреноблокатори

Блокатори кальцієвих каналів

Стимулює утворення аденілциклази, що викликає внутрішньоклітинне збільшення циклічного аденозинмонофосфату

і посилення скоротливої функції міокарда

Болюсне в/в введення 150 мкг/кг або 5–10 мг. Дія за 1–3 хвилини, пік дії — через 5–7 хвилин. Загальна тривалість дії — 10–15 хв. П

одальше призначення: болюс кожні 10 хв або у вигляді постійної інфузії через дозатор

(50–100 мкг/кг/год, 2–10 мг/год)

Глюкоза (концентровані розчини)

Інсулін

Препарати, що знижують рівень глюкози в крові

Глюкоза, потрапляючи до організму, зв’язує надлишковий інсулін, що сприяє проникненню глюкози всередину клітин

Початкова доза — 40–60 мл 40% розчину глюкози в/в, надалі за потреби в/в кр.

10–20% розчин під контролем рівня глюкози крові

Дантролен

Медикаментозно індукована гіпертермія

Злоякісний нейролептичний синдром

Гальмує нервово-м’язову переда-

чу, є блокатором внутрішньоклітинних кальцієвих каналів та зменшує внутрішньоклітинну концентрацію кальцію

Початкова доза — 2,5 мг/кг. Можна повторювати кожні 5 хв, до загальної дози 10 мг/кг. У вкрай тяжких випадках загальна доза може становити 20 мг/кг

Діазепам

Фосфорорганічні сполуки

Хлорохін/делагіл

Покращує ГАМКергічну нейропередачу, зменшує судомні напади

Початкова доза — 10–20 мг в/в, далі — залежно від отриманого ефекту

Дікобальт едетату

Ціаніди

Формує стабільні комплекси з ціанідами

З00 мг в/в (у 50,0 мл 40% глюкози) болюсно, за відсутності ефекту через 15 хв дозу повторюють

4-диметиламінофенол (4-DMAP)

Ціаніди

Сірководень

Як метгемоглобінутворювач окислює залізо гемоглобіну, перетворюючи його в метгемоглобін, що містить тривалентне залізо, яке здатне конкурувати із цитохромоксидазою за ціаногрупу

Вводять в/в по 3–4 мг/кг ваги тіла.

По закінченню його введення додатково відразу вводять тіосульфат натрію в/в 100–500 мг/кг ваги

Дигоксинспецифічні антитіла (FAB-фрагменти)

Дигоксин/дигітоксин, інші глікозиди дигіталісу

Зв’язуючись із молекулами дигоксину, запобігають їх контакту зі специфічними рецепторами

Кожен флакон DigiFab містить 40 мг фрагментів Fab і зв’язує приблизно 0,5 мг дигоксину. Пропонується давати 40 мг

(1 ампулу) дигоксину Fab одночасно і повторювати через 60 хв. Загалом достатньо 40–120 мг (1–3 ампули)

Жирові емульсії (Intralipid, Liposyn II, Liposyn III)

Місцеві анестетики

Після введення інтраліпіду знижується концентрація вільного бупівакаїну в плазмі. Бупівакаїн порушує синтез аденозинтрифосфату, а інфузія ліпідів нівелює цей ефект і поліпшує метаболізм

Болюс 20% ліпідної емульсії: 1,5 мл/кг. Далі інфузія 0,25 мл/кг за 1 хв упродовж не менше 10 хв після досягнення стабільного кровообігу. Якщо АТ не стабільний — повторний болюс

і прискорення інфузії до 0,5 мл/кг/хв. Вища доза — 10 мл/кг/хв

Ізопреналін

Бета-блокатори

Конкурентно взаємодіють зі специфічними рецепторами. Підвищуючи роботу серця, може викликати явища ішемії, тому застосовується з обережністю

Початкова доза — 0,1 мкг/кг/хв

Кальцію глюконат і інші розчинні солі кальцію

Збільшення концентрації фтору

Швидко утворює комплекс з іоном фтору та сприяє його виведенню

СaCl₂ 10% 10,0 або 30,0 глюконату кальцію в/в повільно

Кальцію хлорид/кальцію глюконат

Блокатори кальцієвих каналів (БКК), фториста кислота, фториди, оксалати

Конкурентно взаємодіє з БКК за специфічні рецептори, сприяє витісненню БКК зі специфічних рецепторів, при отруєнні HF замінює іони F+ на К+, утворюючи безпечні сполуки

30,0 (3 г) 10% р-ну Ca глюконату повторно вводять через 10–20 хв (залежно

від ефекту). Денна доза — 3–4 введення. При використовуванні CaCl 10% доза зменшується втричі

Кисень

Ціаніди, окис вуглецю, сірчистий водень

Підвищує концентрацію О₂ у плазмі, тим самим покращуючи оксигенацію тканин

Перші 2 год — 100% кисень із поступовим зменшенням концентрації до безпечних 50–60 %

Кисень гіпербаричний

Окис вуглецю

Ціаніди, сірчистий водень, чотирихлористий вуглець

Крім збільшення концентрації О₂ у плазмі, сприяє розриву зв’язку Нb із СО

В умовах барокамери згідно з необхідними режимами тиску і тривалості

Метиленовий синій (метилтіонін хлориду)

Метгемоглобінемія

Різко підвищує активність НАДФН-метгемоглобінредуктази. Сприяє перетворенню MetHb у Hb

Вводиться в/в. Доза 1–2 мг/кг у вигляді 1% розчину упродовж 5 хв. Якщо за 1 год ефект відсутній, у такій же дозі вводиться повторно. Ефект покращується при

поєднанні з в/в введенням розчинів глюкози

4-метилпіразол (фомепізол)

Етиленгліколь, метанол, дисульфірам,

гриби роду Сoprinus

Інгібує фермент альдегіддегідрогеназу, таким чином блокуючи утворення токсичних метаболітів (формальдегіду, мурашиної кислоти, гліколевого альдегіду, гліколату і гліоксилату)

10 мг 4-метилпіразолу на 1 кг маси тіла на добу в/в у поєднанні з в/в введенням 1,5–2 г етанолу на 1 кг маси тіла на добу на 5% розчині глюкози

Налоксон (наркан)

Опіоїди/меншою мірою — центральні ɑ2-аденоміметики (клонідин)

Є конкурентним антагоністом опіатних рецепторів μ, κ та σ у центральній нервовій системі, але найбільшу спорідненість має до μ-рецепторів

Початкова доза — 0,4 мг 1–2 р., за відсутності ефекту вводиться через кожні 2–3 хв по 0,4 мг до загальної дози 2 мг

Натрію гідрокарбонат

Трициклічні антидепресанти (ТЦА) з комплексом

QRS > 100 мс

Подовжений комплекс QRS є предиктором розвитку серйозних аритмій і судомних нападів. Підвищуючи рН плазми

до 7,45–7,55, сприяє зменшенню зв’язків ТЦА з кардіоміоцитами (швидкими натрієвими каналами), тим самим зменшуючи кардіотоксичний ефект

Болюсне введення гідрокарбонату натрію в дозі 1–2 ммоль/кг із подальшим призначенням 100–150 ммоль/л, розчинених в 1000,0 мл 5% декстрози; інфузія упродовж 5–6 годин.

Необхідні значення pH досягаються через 10–12 годин

Натрію гідрокарбонат

Залізо

Сприяє перетворенню заліза в бікарбонат заліза, що має менш токсичну дію.

Мета — підвищення рН у шлунково- кишковому тракті до 5–6

Призначається всередину. Початкова доза — 200–300,0 3–4% Na2HCO3

Натрію гідрокарбонат

Слабкі кислоти

Іонізує слабкі кислоти. Запобігає блокаді ниркових канальців продуктами деградації Hb, що утворюються при гемолізі еритроцитів. Запобігає розвиткові гострої ниркової недостатності

Режим дозування, як при отруєнні трициклічними антидепресантами

Натрію гідрокарбонат

Інгаляційні отруєння газами, що містять хлор

Нейтралізує соляну кислоту, що утворюється, коли хлорний газ реагує з водою в дихальних шляхах

Інгаляція дихальних шляхів спреями гідрокарбонату натрію (1–2%)

Натрію тіосульфат

Ціаніди

Бромати, хлорати, йод

Діє як попередник ферменту роданази, що полегшує перетворення ціаніду в нетоксичний тіоціанат і тим самим сприяє його виведенню

50 мл 25% тіосульфату натрію в/в протягом 10 хв

Піридоксин (вітамін B6)

Ізоніазид, фтивазид

Гідразини (токсини грибів Gyromytra esculenta, G. Infula) Етиленгліколь

Призначення піридоксину у великих дозах сприяє утворенню ГАМК (що пригнічується при отруєнні)

Піридоксин 50 мг/мл (100 мг/амп). При отруєнні ізоніазидом/фтивазидом призначають 1 г на 1 г вжитих медикаментів до загальної дози віт.

В6 5 г; при отруєнні грибами Gyromytra — 25 мг/кг в/в за 15–30 хв. Повторні дози при поновленні симптоматики

Протаміну сульфат

Гепарин

Протамін, що є сильною основою, поєднується з гепарином (має кислу реакцію), утворюючи стабільний комплекс, і нейтралізує активність обох препаратів

10 мг/мл, флакони по 5,0. Якщо з моменту передозування гепарину минуло кілька хвилин, 1 мг протаміну сульфату зв’язується з 100 ОД гепарину.

Через 1 год 100 ОД гепарину зв’язується з 0,5–0,75 мг протаміну сульфату

Фентоламін

Альфа-адренергічні отруєння

Конкурентно протинаправлено взаємодіє з ɑ1-адренорецепторами

В амп. по 10 мг/мл. Призначається 2–5 мг в/в болюсом. За потреби повторно в тій же дозі