Як допомогти пацієнту з високим тиском?
Як правильно знижати АТ? Які ліки використати та як швидко слід знижати АТ до норми? На ці питання дамо відповідь в статті.
Наказ МОЗ України від 12 вересня 2024 року № 1581 визначає два типи гіпертензивних кризів:
- ускладнений гіпертензивний криз (гіпертензивний екстрений стан)
- неускладнений гіпертензивний криз (гіпертензивний невідкладний стан)
Гіпертензивний екстрений стан – стан, при якому високий артеріальний тиск супроводжується враженням органів-мішеней. Важкість стану пацієнта визначають як абсолютні цифри АТ, так і ступінь ушкодження органів-мішеней.
При ускладненому артеріальному тиску у пацієнтів на фоні високого тиску виникають наступні екстрені стани:
- гострий інсульт (ішемічний чи геморагічний)
- аневризма чи розшарування аорти
- гостра серцева недостатність
- ГКС
- гостра ниркова недостатність
- прееклампсія/еклампсія з HELLP – синдромом
NB!!! HELLP-синдром - один з найважчих проявів пізнього гестозу
H (hemolysis) - мікроангіопатична гемолітична анемія
EL (elevated liver ferments) - підвищена концентрація ферментів печінки в плазмі крові
LP (low platelet quantity) - зниження рівня тромбоцитів
Не обов’язково ці екстрені стани виникають при дуже високих цифрах АТ. Помірно підвищений АТ також може спровокувати розвиток ураження органів-мішеней.
До гіпертензивних екстрених станів також відносяться ситуації, коли АТ тиск підвищується на фоні вживання симпатоміметичних препаратів, як то амфетамін, кокаїн. До них належить також злоякісна артеріальна гіпертензія для якої характерний фібриноїдний некроз дрібних артерій нирок, сітківки та мозку; можуть виникати крововиливи в сітківку та мозок, розвинутись гостра серцева та ниркова недостатність, мікроангіопатія, диссиміноване внутрішньосудинне згортання крові, енцефалопатія.
Знижати АТ при гіпертензивних екстрених станах необхідно негайно та вводити ліки внутрішньовенно. Для зниження цифр артеріального тиску протокол рекомендує використовувати наступні препарати:
- нікардипін – при злоякісній гіпертензії, гіпертензивній енцефалопатії
- нікардипін та магнію сульфат – при еклампсії та важкій прееклампсії/HELLP – синдромі
- нітрогліцерин – при ГКС
- нітрогліцерин з петльовим діуретиком – при гострому кардіогенному набряку легень
- есмолол – при десекції аорти
Як альтернативу, можна використати урапідил.
Якщо ж доказів враження органів-мішеней немає, у пацієнта діагностують неускладнений гіпертензивний криз (гіпертензивний невідкладний стан). Основне завдання лікаря в цьому випадку – знайти причину підвищення АТ.
Для зниження артеріального тиску використовують пероральні препарати:
- каптоприл – 25 мг перорально, за потреби прийом препарату можна повторити через 90-120 хв.
- фіксована комбінація каптоприл/гідрохлортіазит – 25/12,5 – 50/25 мг перорально
- ніфедипін – 5-10 мг перорально
- клонідин – 0,075 – 0,3 мг перорально
- моксонідин – 0,2-0,6 мг перорально
- пропранолол – 20-40 мг перорально
- метопролол – 25-50 мг перорально
- фуросемід – 20-40 мг перорально
- торасемід – 10-20 мг перорально
Тиск необхідно знижувати повільно за 24-48 год. Щоб запобігти занадто швидкому зниженню артеріального тиску, препарати слід давати в низьких дозах, а через 1-2 год повторно прийняти лікарський засіб. Особливо обережними слід бути з пацієнтами старших вікових груп, які мають виражений атеросклероз. Швидке зниження тиску у таких пацієнтів може спровокувати виникнення ішемічних ускладнень серця та мозку.
Сублінгвально препарати для зниження АТ при неускладнених гіпертензивних кризах не варто використовувати, оскільки в цьому випадку важко передбачити швидкість зниження артеріального тиску.
Пам’ятайте!!! Якщо після прийому гіпотензивних препаратів не можливо забезпечити постійний моніторинг стану пацієнта, його необхідно госпіталізувати.