Швидка послідовна інтубація - як підготуватись до процедури
Швидка послідовна інтубація (надалі - ШПІ) – процедура, яку виконують у критичних пацієнтів з метою забезпечення прохідності дихальних шляхів. Проведення ШПІ допомагає налагодити ефективну вентиляцію та оксигенацію.
Алгоритм ШПІ включає два види втручань:
введення фармакологічних препаратів;
виконання маніпуляцій, необхідних для ефективної та швидкої інтубації
Існує правило «6 Р» проведення ШПІ, яке визначає послідовність виконання процедури.
Р (Preparation) - підготовка
Р (Preoxygenation) - преоксигенація
Р (Pretreatment) - премедикація
Р (Paralysis (with induction)) - міорелаксанти
Р (Placement of the tube) – постановка трубки
Р (Post intubation management) – ведення пацієнта після інтубації трахеї
Сьогодні ретельніше зупинимось на першому з шести Р – поговоримо про підготовку до процедури.
Підготовка до процедури ШПІ дуже важлива, оскільки від її якості та ретельності залежить кінцевий результат маніпуляції. В допомогу медичним працівникам розроблений алгоритм SOAPME, описаний в таблиці нижче.
Кроки підготовки |
Що необхідно зробити |
S – suction (санація) |
Слід підготувати аспіратор – має бути повністю готовий до роботи, обладнаний катетерами великого діаметра для відсмоктування; буде доречно підготувати також другий аспіратор (це дозволить убезпечити себе від будь яких позаштатних ситуацій, які можливі під час проведення процедури) |
O – oxygenation (оксигенація) |
Слід підготувати обладнання для відновлення прохідності дихальних шляхів (оро- чи назоповітровід), кисневу маску з резервуаром з можливістю подачі кисню зі швидкістю 15 л/хв; назальну канюлю. Преоксигенацію проводять шляхом вентиляції через лицьову маску. Як альтернатива, для преоксигенації використовують високопотокову назальну оксигенацію (коли очікується ускладнена ларингоскопія) та неінвазивну вентиляцію з позитивним тиском (пацієнтам з тяжкою гіпоксемією) |
A – airway (дихальні шляхи) |
Необхідно підготувати все обладнання, необхідне для інтубації трахеї:
|
P – positioning (позиціонування) |
Пацієнту надають оптимальне положення при якому вдається покращити візуалізацію гортані, зменшити час інтубації та полегшити її виконання. Оптимальною позицією є позиція «принюхування». Також необхідно розподілити ролі кожного члена команди та обговорити альтернативні плани в разі невдалої інтубації |
M – medication (медикація) |
Налагодити два внутрішньовенних доступи, перевірити їх прохідність; підготувати необхідні лікарські засоби (знеболюючі та седативні препарати, міорелаксанти, вазопресори) |
E – equipment (обладнання) |
Необхідно підготувати додаткове обладнання – вірусно-бактеріальний фільтр, налаштований апарат ШВЛ (під’єднати необхідне обладнання, запрограмувати на потрібний режим, перевірити налаштування сигналів тривоги), капнограф, замоніторувати пацієнта. Переоцінку стану пацієнта слід проводити щодвіхвилини (ЧД, SpO2, АТ, ЕКГ) |
В разі успішної інтубації потрібно перевірити правильність розташування ЕТТ шляхом дослідження рівня вуглекислого газу у видихуваному повітрі. В сумнівних випадках правильність розташування ЕТТ перевіряють аускультативно та шляхом перевірки глибини розташування трубки (для чоловіків – 21-23 см; для жінок – 19-21 см).
Після двох невдалих спроб інтубації проводять вентиляцію мішком Амбу та переходять до альтернативного способу відновлення прохідності дихальних шляхів.