10 найважливіших моментів реанімації новонароджених

          85% доношених новонароджених уже в перші 10-30 секунд після народження починають самостійно дихати. У кожного новонародженого самостійне дихання розпочинається після обсушування та додаткової тактильної стимуляції. Однак, близько 5% доношених новонароджених потребують проведення ШВЛ, 2% - виконання інтубації трахеї.

          Чи можна передбачити потребу в проведенні реанімаційних заходів у новонароджених?

          Майже в половини новонароджених, які потребують проведення реанімації, в анамнезі не було жодних чинників, які б викликали настороженість стосовно необхідності проведення реанімації. Отож, кожний медичний працівник повинен бути готовим до проведення СЛР. 

ДЕСЯТЬ НАЙВАЖЛИВІШИХ ТВЕРДЖЕНЬ СТОСОВНО РЕАНІМАЦІЙНОЇ ДОПОМОГИ НОВОНАРОДЖЕНИМ

►1. Весь медичний персонал повинен пройти навчання індивідуальне та в команді з питань реанімації новонароджених та бути готовим до проведення реанімаційних заходів.

►2. В більшості випадків новонародженим не потрібно негайно перетискати пуповину чи розпочинати реанімацію, їх стан після народження можна оцінювати та моніторувати під час контакту «шкіра - до - шкіри» з матерями.

►3. Пріоритет в наданні допомоги новонародженим, які потребують підтримки після народження полягає в проведенні вентиляції легень.

►4. Зростання ЧСС свідчить про ефективну вентиляцію та реакцію на реанімаційні втручання.

►5. Для контролю кисневої терапії та досягнення бажаних показників сатурації використовують пульсоксиметрію.

►6. Якщо показники ЧСС дитини недостатньо реагують на вентиляцію легень після відповідних коригувальних заходів, які, в ідеалі, мають включати інтубацію трахеї, варто розпочати непрямий масаж серця.

►7. Дитина повинна бути замоніторована, що дозволить ефективно контролювати реакцію ЧСС на непрямий масаж серця (НМС) та введення ліків.

►8. При недостатній реакції на НМС, доцільно ввести епінефрин (внутрішньовенно або ж внутрішньокістково).

►9. При відсутності реакції на введення епінефрину у новонародженого в якого в анамнезі та при об’єктивному обстеженні є дані, які свідчать про крововтрату, слід розглянути потребу відновлення об’єму циркулюючої крові.

►10. Якщо реанімаційні заходи проведені в повному обсязі, проте серцева діяльність протягом 20 хвилин не відновлена, слід обговорити  з командою та родиною припинення реанімаційних заходів.

 

     З наказом МОЗ України від 26.03.2025 № 536 "Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу спеціалізованої медичної допомоги «Початкова, реанімаційна та післяреанімаційна допомога новонародженим»" можна ознайомитися за Посиланням