Чи можна пацієнту з артеріальною гіпертензією займатися фізичними вправами?

Дослідження показують, що рівень артеріального тиску зростає при виконанні як статичних, так і динамічних фізичних навантажень. Систолічний АТ підвищується більшою мірою, ніж діастолічний. Щоправда, і виміряти систолічний артеріальний тиск неінвазивним методом під час фізичних навантажень значно легше, ніж діастолічний.

NB!!! Наразі вчені не досягли згоди стосовно того, яке підвищення АТ під час фізичних навантажень можна вважати нормальним, а яке - надмірним.

Цікавими є наступні результати досліджень:

 АТ під час фізичних навантажень підвищується як у здорових людей, так і в пацієнтів з артеріальною гіпертензією;

 рівень підвищення АТ не залежить від його цифр до початку виконання фізичних вправ, віку, наявності абдомінального ожиріння у досліджуваного;

 у чоловіків АТ підвищується суттєвіше в порівнянні з жінками.

Надмірне підвищення АТ на піку фізичних навантажень, як свідчать результати деяких досліджень, може бути предиктором розвитку артеріальної гіпертензії у пацієнтів у майбутньому навіть в тих випадках, коли артеріальний тиск  в стані спокою знаходиться в межах норми.

NB!!! Якщо рівень АТ у здорових жінок на піку фізичного навантаження зростає вище 220 мм рт.ст., а у чоловіків – вище 200 мм рт.ст., вони повинні пройти додаткове клінічне обстеження з обов’язковим амбулаторним моніторингом АТ.

То ж, чи не нашкодить щоденна фізична активність та регулярні заняття фізкультурою пацієнтам з артеріальною гіпертензією?

Щоб дати обґрунтовану відповідь на це питання, вчені провели ряд досліджень методом анкетування та інтерв’ю. Завданням таких досліджень було вияснити, чи є зв’язок між рівнем фізичної активності пацієнтів та розвитком артеріальної гіпертензії.

Що ж було виявлено?

Результати цих досліджень виявились дуже цікавими:

►Якщо пацієнти систематично займаються фізичною активністю в межах 150 хв. на тиждень, ризик розвитку артеріальної гіпертензії знижується на 6%.

►Якщо пацієнти схилялися до динамічних аеробних вправ, рівень АТ знижався суттєвіше в порівнянні з тими, хто обирав динамічні силові вправи. У дорослих пацієнтів з нормотензією цифри систолічного АТ знижались в середньому на 2-4 мм рт.ст, з гіпертензією – на 5-8 мм рт.ст. при виконанні динамічних аеробних вправ.

►У пацієнтів, які мали ряд супутніх захворювань та не могли регулярно виконувати комплекс фізичних вправ, рівень АТ знижався після самої лише ходьби.

Окрім того, активний спосіб життя не лише сприяє зниженню цифр АТ, але є важливим заходом в профілактиці розвитку інших серцево-судинних захворювань. Щоправда, пацієнти з артеріальною гіпертензією 3-го ступеня повинні бути особливо обережними при виборі рівня фізичної активності.