Віллем Ейнтговен: історія людини, яка навчила світ «слухати» серце

Щороку навесні медична спільнота згадує Віллема Ейнтговена — нідерландського фізіолога, лауреата Нобелівської премії 1924 р. за відкриття механізму електрокардіограми (ЕКГ). Саме його ідеї перетворили малопомітні електричні коливання серцевого м’яза на один із найпоширеніших діагностичних тестів ХХ–ХХІ ст.

Ранні роки та формування вченого

Майбутній «батько електрокардіографії» народився 21 травня 1860 р. у Семарані (нині Індонезія) в родині військового лікаря. Після смерті батька сім’я повернулася до Нідерландів; юний Віллем навчався в Утрехті та 1885 р. здобув медичний диплом Утрехтського університету. Уже наступного року 26‑річного дослідника запросили очолити кафедру фізіології Лейденського університету, де він пропрацює до кінця життя.

Пошук «струн серця»

У 1887 р. британський фізіолог Август Воллер продемонстрував первісний запис серцевих струмів за допомогою ртутного електрометра. Молодого Ейнтговена захопила ідея, але він швидко усвідомив обмеження методики: низька чутливість і значні оптичні спотворення. Розв’язати цю проблему він узявся у Лейдені, поєднавши знання фізики, електротехніки й медицини.

Струнний гальванометр (1901 – 1903)

Кульмінацією пошуків став струнний гальванометр: кварцово‑срібна нитка завтовшки 3–5 µм проходила між потужними електромагнітами; від найменшого струму вона відхилялась, а тінь нитки проектувалась на фотоплівку, формуючи криву ЕКГ. Для стабільної роботи 270‑кілограмовому (≈ 600 фунтів) апарату потрібні були п’ятеро операторів і водяне охолодження.

Народження електрокардіограми

У 1902 р. Ейнтговен уперше продемонстрував чітку криву серцевої діяльності людини, а вже 1903 р. ввів терміни P, Q, R, S, T‑хвиль та описав принципи трьох стандартних відведень, що утворюють відоме «трикутник Ейнтговена». Саме ця номенклатура стала «мовою» кардіології, якою ми послуговуємося і сьогодні.

Перше «телемедичне» дослідження (1905)

Щоби спростити обстеження пацієнтів, учений проклав 1,5‑кілометрову телефонну лінію між клінікою та лабораторією: 22 березня 1905 р. з лікарні в Лейдені вдалось передати ЕКГ у реальному часі — те, що нині назвали б телемедициною.

Стандарти та клінічне впровадження

У фундаментальній праці Le Télécardiogramme (1906) Ейнтговен опублікував каталог нормальних і патологічних кривих, заклавши основу інтерпретації ЕКГ і сформулювавши «закон Ейнтговена» (II відведення = I + III). За кілька років його лабораторію відвідували лікарі з усієї Європи, а серійний випуск апаратів розпочали компанії у Великій Британії та США.

Нобелівське визнання

1924 р. Шведська академія присудила Віллемові Ейнтговену Нобелівську премію з фізіології або медицини «за відкриття механізму електрокардіограми». У своїй Нобелівській лекції він підкреслив міждисциплінарну природу досягнення та подякував інженерам, які допомогли «почути серце».

Останні роки й особисте життя

Попри світове визнання, учений залишався скромним професором: викладав, вивчав серцеві тони, очолював Лейденське фізіологічне товариство. Він виховав чотирьох дітей, любив музику й пішохідні прогулянки дюнами. Помер 29 вересня 1927 р. у Лейдені й похований у сусідньому Оегстгесті.

Спадщина, що б’ється в ритмі кожного ЕКГ

Від 600‑кілограмового монстра до смарт‑годинника: у XXI ст. електрокардіографія залишилася золотим стандартом діагностики аритмій, ішемії та порушень провідності. Епоніми «трикутник/закон Ейнтговена» вивчають студенти медицини по всьому світу, а сам прилад входить до переліку 10‑ти найважливіших медичних технологій століття.

Вшанування пам’яті

У 2019 р. Google присвятив Ейнтговену дудл до його 159‑річчя; у Лейдені працює музей‑лабораторія, а IEEE вніс струнний гальванометр до переліку історичних інженерних віх. Щороку 20–21 травня кардіологи проводять відкриті лекції, нагадуючи: одна крива може врятувати життя.

Підсумок

Віллем Ейнтговен наочно продемонстрував, що на стику фізики й медицини народжуються відкриття глобального масштабу. Його пристрій дав змогу лікарям побачити те, що раніше було приховане у грудях пацієнта, — електричний «почерк» серця. І хоч сьогодні ЕКГ записується натисканням однієї кнопки, у кожній стрічці все ще звучить тиха, але чітка мелодія струнного гальванометра, налаштованого Ейнтговеном понад сто років тому.