Міжнародний день обізнаності про шизофренію: правда, яку варто знати
24 травня у світі відзначають Міжнародний день обізнаності про шизофренію — день, який має глибоке соціальне, медичне та етичне значення. Його мета — розвіяти міфи, підвищити рівень поінформованості населення про шизофренію та підтримати людей, які живуть із цим захворюванням.
У світі, де інформація доступна на кожному кроці, проблема стигматизації психічних розладів залишається надзвичайно гострою. Особливо це стосується шизофренії — хвороби, яка досі часто асоціюється з агресією, нестабільністю чи небезпекою. Ці уявлення не тільки далекі від істини, а й шкодять мільйонам людей, яким замість підтримки доводиться боротися з ізоляцією.
Шизофренія: суть і природа розладу
Шизофренія — це хронічний психічний розлад, що впливає на сприйняття реальності, мислення, емоційний стан і поведінку людини. У перекладі з грецької «schizo» означає «розщеплювати», а «phren» — «розум», однак цей термін вводить в оману. Розлад не має нічого спільного з множинною особистістю (що є іншим станом, названим дисоціативним розладом ідентичності).
Симптоми шизофренії поділяються на три основні категорії:
1. Позитивні симптоми (тобто ті, що додаються до нормального стану психіки):
• Галюцинації (зазвичай слухові)
• Марення (параноїдальні, релігійні, фантастичні)
• Розлади мислення (нелогічність, плутаність думок)
• Незвичайна або дезорганізована поведінка
2. Негативні симптоми (втрата або зменшення нормальних функцій):
• Емоційне притуплення
• Втрата мотивації
• Соціальна ізоляція
• Відсутність задоволення
3. Когнітивні симптоми:
• Погіршення пам’яті, уваги та концентрації
• Труднощі з прийняттям рішень і логічним мисленням
Хто хворіє на шизофренію?
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 24 мільйони людей у світі страждають на шизофренію — приблизно 1 з кожних 300. Частіше за все хвороба проявляється у віці від 16 до 30 років, рідше — пізніше. Вона виникає незалежно від культури, раси, соціального статусу чи статі, хоча деякі відмінності в клінічній картині між чоловіками та жінками спостерігаються.
Причини шизофренії комплексні:
✅ Генетична схильність (наявність родичів із психічними розладами значно підвищує ризик)
✅ Нейробіологічні фактори (порушення в роботі дофамінових та глутаматних систем мозку)
✅ Екологічні чинники (стреси, вірусні інфекції під час вагітності, складні пологи)
✅ Соціальні та культурні умови життя
✅ Зловживання психоактивними речовинами (особливо канабісом у підлітковому віці)
Стигматизація — другий діагноз
На додаток до симптомів, люди з шизофренією часто стикаються з другим, не менш небезпечним «діагнозом» — суспільною стигмою. Через страх, незнання чи упередження багатьох хворих:
🔴 не беруть на роботу,
🔴 виключають із соціальних груп,
🔴 ізолюють у родинах,
🔴 позбавляють батьківських прав або елементарної гідності.
Багато людей із шизофренією приховують свій діагноз, що призводить до самостигматизації, депресії, відмови від лікування і навіть суїциду. За різними оцінками, до 10% хворих на шизофренію здійснюють спробу самогубства, а ризик смерті від недогляду чи супутніх захворювань також значно підвищений.
Лікування і підтримка: реальні можливості
Сучасна медицина має низку ефективних підходів до лікування шизофренії. Вони включають:
✅ Фармакотерапію: антипсихотики першого та другого покоління. Останні (атипові) краще переносяться та рідше викликають побічні ефекти.
✅ Психотерапію: когнітивно-поведінкову терапію, підтримуючу психотерапію, сімейну терапію.
✅ Психосоціальну реабілітацію: тренінги соціальних навичок, професійну орієнтацію, підтримане працевлаштування.
✅ Підтримку родини: групи самодопомоги, освітні програми, консультації.
Найкращі результати дає інтегрований підхід, коли медикаменти поєднуються з психотерапією, соціальною підтримкою та залученням сім’ї. Чим раніше виявлена хвороба — тим вищі шанси на стабілізацію стану і повернення до повноцінного життя.
Чому важливо говорити про це саме зараз?
У 21 столітті обізнаність — це форма турботи. Психічне здоров’я більше не повинно бути табу. В умовах глобальних криз, воєн, економічних потрясінь кількість психічних розладів зростає. І саме тому надзвичайно важливо нормалізувати розмову про психічне здоров’я, зокрема й про складні діагнози, як-от шизофренія.
Міжнародний день обізнаності про шизофренію — це день солідарності, день нагадування про людську гідність, день, коли ми можемо відмовитися від страху і обрати знання. Це шанс побачити людину за діагнозом, підтримати її, дати їй голос у суспільстві.
Що може зробити кожен із нас?
1. Поширюйте достовірну інформацію. Діліться науковими джерелами, виступайте проти фейків і міфів.
2. Ставтеся з емпатією. Люди з шизофренією — це наші друзі, сусіди, колеги, родичі. Вони заслуговують на повагу.
3. Підтримуйте реформи в системі охорони психічного здоров’я. Особливо в Україні, де ця сфера часто недофінансована.
4. Будьте прикладом. Навіть просте «як ти себе почуваєш?» може врятувати комусь життя.
Висновок: майбутнє — з надією
Шизофренія — складне, але не безнадійне захворювання. Сотні тисяч людей у світі, завдяки лікуванню, підтримці та зусиллям суспільства, живуть активним, творчим і соціально важливим життям. Вони працюють, навчаються, створюють мистецтво, кохають і мріють.
Міжнародний день обізнаності про шизофренію — це день надії. День, коли кожен із нас може зробити світ трішки безпечнішим, добрішим і розумнішим. Бо розуміння — це перший крок до зцілення.
