Методи визначення групи крові: наука, яка рятує життя

Що таке група крові і чому вона важлива?

Група крові — це набір антигенів (специфічних білків і вуглеводів), які знаходяться на поверхні еритроцитів. Основними є антигени системи ABO та резус-фактор (Rh). Саме ці системи найчастіше визначають під час медичних обстежень, підготовки до операцій або переливань крові.

🔴 Система ABO поділяє людей на чотири основні групи:

➖ Група A — еритроцити мають антиген A.
➖ Група B — антиген B.
➖ Група AB — обидва антигени.
➖ Група O (нульова) — антигени A і B відсутні.

🔴 Резус-фактор (Rh) — ще один ключовий маркер, що визначає наявність антигену D:

➖ Якщо він присутній — людина Rh⁺ (резус-позитивна).
➖ Якщо його немає — Rh⁻ (резус-негативна).

Поєднання цих двох систем створює вісім основних варіантів груп крові, наприклад: A⁺, B⁻, AB⁺ тощо.

Чому визначення групи крові критично важливе

Вірно встановлена група крові дозволяє уникнути важких і навіть смертельних ускладнень при переливанні або пересадці органів. Якщо пацієнту перелити несумісну кров, його імунна система сприйме її як «ворожу» і почне руйнувати еритроцити — це може призвести до гострої гемолітичної реакції, шоку та смерті.

Також визначення групи крові відіграє ключову роль:

🔴 при вагітності (для виявлення ризику резус-конфлікту між матір’ю та плодом),
🔴 у гематології (діагностика рідкісних кров’яних захворювань),
🔴 у криміналістиці (ідентифікація осіб),
🔴 у донорстві (підбір донора за групою крові).

Методи визначення групи крові: від класики до молекулярної діагностики

Сучасна медицина використовує кілька підходів до визначення групи крові. Деякі з них застосовуються в клінічних лабораторіях у повсякденній практиці, інші — у складних або сумнівних випадках.

1. Метод аглютинації (класичний, або прямий метод)

Цей метод базується на реакції склеювання (аглютинації) еритроцитів при взаємодії з антитілами.

Як це працює:

До зразка крові додають спеціальні сироватки з відомими антитілами (анти-A, анти-B). Якщо в зразку є відповідні антигени, то відбувається аглютинація — еритроцити склеюються між собою, і з'являються видимі грудочки.

Наприклад:

🔴 Якщо з анти-A є реакція, а з анти-B — ні, то це група A.
🔴 Якщо є аглютинація і з анти-A, і з анти-B — це група AB.
🔴 Якщо жодної реакції немає — це група O.

Цей метод простий, швидкий, дешевий і надійний — саме тому його використовують у більшості лікарень.

2. Використання моноклональних антитіл

Сучасні сироватки з моноклональними антитілами виготовляються в лабораторіях і мають високий ступінь специфічності. Вони забезпечують чітку, однозначну реакцію і дозволяють уникнути помилкових результатів, які іноді трапляються з використанням донорських сироваток.

Цей метод став стандартом у клінічній лабораторній діагностиці.

3. Зворотне групування (серологічне)

Тут використовують не еритроцити, а плазму пацієнта, щоб перевірити наявність антитіл проти антигенів A і B.

Як це працює:

До плазми додають стандартні еритроцити з відомими антигенами. Якщо у плазмі є антитіла, відбувається аглютинація.

Цей метод часто застосовується разом із прямим групуванням для підтвердження результату.

4. Гелева аглютинація

Інноваційний і більш точний метод, що набув широкого поширення у великих клініках та лабораторіях.

Як працює:

🔴 Зразок крові і антитіла поміщають у мікропробірку, заповнену гелем.
🔴 Якщо відбувається аглютинація, клітини залишаються у верхній частині гелю.
🔴 Якщо аглютинації немає — клітини проходять через гель до дна.

Метод зручний для автоматизації, не потребує мікроскопа і має менший ризик людської помилки.

5. Твердофазна методика (microplate technology)

Цей метод заснований на реакції зв’язування антигенів або антитіл з поверхнею твердих носіїв — пластикових планшетів.

🔴 В одні комірки додають зразок крові, в інші — специфічні антитіла.
🔴 Якщо виникає реакція, утворюється осад або змінюється забарвлення.

Цей метод використовують у лабораторіях із великим потоком пацієнтів і для складних типувань.

6. Агрегація з картками (карткові тест-системи)

Зручні для експрес-діагностики, особливо у військових умовах, на виїзних пунктах чи в ситуаціях, коли немає доступу до повноцінної лабораторії. Досить краплі крові й тестової картки, щоб за кілька хвилин дізнатися групу крові.

7. Молекулярно-генетичні методи (PCR, генотипування)

Коли звичайні методи не дають точного результату (наприклад, при аутоімунних хворобах, після переливань або у новонароджених), вдаються до аналізу ДНК. Це дозволяє визначити:

🔴 генетичні варіанти антигенів,
🔴 рідкісні групи крові,
🔴 латентні або слабко виражені Rh-антигени.

Метод складніший і дорожчий, але незамінний у випадках, коли потрібна точна інформація для трансплантації чи гематологічних досліджень.

Групи крові — це не лише ABO і Rh

Існує понад 30 систем груп крові, затверджених Міжнародним товариством з переливання крові (ISBT). Деякі з них:

🔴 Kell — важлива при вагітності і переливаннях.
🔴 Duffy, Kidd, MNS — можуть викликати імунні реакції, якщо не враховувати їх при переливанні.
🔴 Lutheran, Lewis, Diego, Colton — рідкісні, але мають клінічне значення у певних умовах.

Для звичайного переливання в екстреній ситуації враховують лише ABO і Rh, але у разі багаторазових трансфузій або при пересадці органів — набір аналізів значно ширший.

Типові ситуації, коли визначають групу крові:

🔴 Перед оперативним втручанням.
🔴 Під час вагітності — особливо при резус-негативному статусі матері.
🔴 При травмах з великою крововтратою.
🔴 Під час реєстрації донорства.
🔴 Під час підготовки до трансплантації.
🔴 У пацієнтів з онкологією чи хронічною анемією.

Чи можливі помилки при визначенні групи крові?

На жаль, людський фактор і складні медичні ситуації можуть призводити до помилок. Основні причини:

🔴 Неправильне маркування пробірки.
🔴 Переплутані сироватки.
🔴 Наявність аутоантитіл.
🔴 Після масивних переливань або трансплантації кісткового мозку.

Тому в критичних ситуаціях медики можуть проводити повторне групування або використовувати універсальну кров (O Rh⁻).

Висновок

Визначення групи крові — це не просто рутинна процедура. Це ключ до безпеки пацієнта, від якої залежить успіх операції, вагітності, трансплантації або переливання. Сучасні методи — від класичної аглютинації до молекулярної діагностики — дозволяють з високою точністю і швидкістю встановити групу крові.

Попри науковий прогрес, головне залишається незмінним — уважність, правильна підготовка і розуміння важливості цього тесту.