Всесвітній день біженців: медичний і гуманітарний виклик XXI століття
Щороку 20 червня світ відзначає Всесвітній день біженців — день, присвячений мільйонам людей, які були змушені покинути свої домівки через війну, переслідування, насильство або катастрофи. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), кількість переміщених осіб у світі щороку зростає. Але за цифрами — долі, біль і надія. Одним із найгостріших викликів, з якими стикаються біженці, є доступ до охорони здоров’я.
Масштаби кризи
Станом на 2025 рік у світі налічується понад 120 мільйонів вимушено переміщених осіб. Це не лише ті, хто перетнув міжнародні кордони, але й внутрішньо переміщені особи (ВПО), які не можуть повернутися додому через небезпеку.
Найбільше біженців походять із таких країн, як Сирія, Афганістан, Південний Судан, М’янма, Венесуела та Україна. Кожна з цих країн переживає складну кризу — збройні конфлікти, політичні репресії, економічний колапс, або гуманітарні катастрофи.
Медичні потреби біженців: більше ніж невідкладна допомога
Медичні проблеми біженців охоплюють широкий спектр — від гострих інфекцій до хронічних захворювань, від психологічної травми до відсутності базової вакцинації.
1. Гострі інфекції та травми
У перші дні після втечі біженці часто мають справу з поширеними інфекціями: ГРВІ, діареї, малярії, гепатиту A. Поширені також поранення та наслідки насильства. Через брак належної медичної інфраструктури навіть незначні травми можуть стати фатальними.
2. Хронічні захворювання
Багато переміщених осіб мають хронічні хвороби — діабет, гіпертонію, епілепсію, астму. Відсутність доступу до ліків, переривання лікування, стрес і погане харчування поглиблюють перебіг цих недуг.
3. Психічне здоров’я
Психологічні травми — найменш помітний, але дуже болючий наслідок переміщення. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривожні розлади, депресія — ці стани вимагають фахової допомоги, якої часто бракує в таборах для біженців або тимчасових поселеннях.
4. Репродуктивне здоров’я та охорона материнства
Жінки-біженки стикаються з численними викликами: відсутність доступу до гінекологічної допомоги, ускладнення при пологах, відсутність контрацепції. Пологи в польових умовах — небезпечні як для матері, так і для дитини.
5. Вакцинація та охоплення профілактичними програмами
В умовах масових переміщень порушується національне охоплення вакцинацією. Це створює ризик спалахів кору, поліомієліту, дифтерії, які вже фіксувалися серед біженців у різних частинах світу.
Виклики медичної допомоги біженцям
⚫️ Брак ресурсів. Медичні установи в прикордонних районах часто перевантажені. Недостатня кількість лікарів, медсестер, медикаментів.
⚫️ Мовні та культурні бар’єри. Спілкування між медиками і пацієнтами ускладнюється, що впливає на якість діагностики та лікування.
⚫️ Нелегальний статус. Часто біженці не мають документів і бояться звертатися за допомогою через страх депортації або затримання.
⚫️ Стигматизація. У деяких країнах біженці стикаються з упередженням, що вони "приносять хвороби", що поглиблює їх ізоляцію.
Приклади рішень: досвід світу та України
1. Мобільні клініки
У низці країн, включно з Йорданією, Польщею та Україною, мобільні медичні бригади надають допомогу в таборах, селах, де живуть біженці.
2. Телемедицина
Цей підхід дозволяє отримати консультації вузьких фахівців навіть у віддалених місцях. Так, українські ВПО отримують психологічну допомогу через онлайн-платформи.
3. Медичні ваучери та страхування
В окремих країнах біженцям надаються страхові поліси або ваучери, які покривають базові медичні послуги.
4. Освіта медиків
UNHCR, ВООЗ та інші організації проводять навчання для медичних працівників, як працювати з уразливими групами без упереджень і культурних бар’єрів.
Біженці в Україні: медичний контекст
Від 2014 року Україна прийняла понад 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а від 2022 року — понад 5 мільйонів. Медична система, попри надзвичайні виклики, змогла організувати:
⚫️ Спрощений доступ до декларації з лікарем.
⚫️ Мобільні клініки для обстежень і щеплень.
⚫️ Гуманітарні місії з ліками.
⚫️ Психологічну підтримку в межах шкіл, шелтерів і телемедицини.
Однак багато біженців за кордоном стикаються зі складнощами у доступі до лікування через мовний бар’єр або обмежене медичне страхування.
Що може зробити кожен?
⚫️ Інформувати. Долучайтеся до інформаційних кампаній проти дискримінації та міфів про біженців.
⚫️ Підтримати. Донати на міжнародні або локальні організації, які забезпечують медичну допомогу.
⚫️ Бути емпатичними. Психологічна підтримка, розуміння та людяність — часто найцінніше, що ми можемо дати.
Висновок
Всесвітній день біженців — це не просто привід для співчуття. Це нагадування, що кожна людина, незалежно від статусу, має право на здоров’я, безпеку і гідність. Для медичної спільноти це — виклик і обов’язок, для суспільства — тест на гуманність, для світу — нагода згуртуватися навколо спільних цінностей.
