Оцінка стану свідомості
Оцінка свідомості проводиться при проведенні загального огляду ABCDE на етапі D - (Disability).
Порушення свідомості може бути внаслідок наступних причин:
- зменшення церебральної оксигенації (як наслідок гіпоксії або гіпоперфузії);
- травми центральної нервової системи;
- передозування алкоголем чи наркотиками;
- метаболічних порушень (діабет, судоми, серцевий напад).
Рівень свідомості може визначатись шляхом застосування одного з двох найбільш поширених методів: AVPU та шкали ком Глазго.
AVPU – це акронім, де:
А (alert) – пацієнт активний, вступає з нами в діалог, дає відповіді на наші запитання
V (voice) – пацієнт реагує на голос
P (pain) – пацієнт реагує на біль
U (unresponsive) – відповідь відсутня, пацієнт не реагує на жоден подразник.
Слід зазначити, що ця шкала не дає повної відповіді про стан свідомості у хворих, а лише оцінює її виключно поверхнево та швидко (проте швидко запам’ятовується).
На відміну від AVPU, – шкала ком Глазго дає можливість більш точно проаналізувати рівень порушення свідомості. Вона складається з трьох компонентів: розплющування очей, мовна реакція та рухова реакція (рис. 5.2).
Під час оцінки рівня свідомості за шкалою ком Глазго, – слід враховувати найкращий результат кожного пункту (наприклад, у випадку, якщо в області лівого ока хворого є набряк і він не може його відкрити, а праве око відкриває спонтанно – в нього 4 бали цього пункту):
- якщо хворий не відкриває очей спонтанно, – медику слід дати вербальну команду «Будь ласка, відкрийте очі». Якщо хворий не зреагував на цій запит, – необхідно виконати больову стимуляцію (наприклад, стискання трапецієвидного м’язу або іншу допустиму маніпуляцію);
- вербальна відповідь визначається шляхом аналізу відповіді на запитання, наприклад, «Що з Вами сталося?». Якщо хворий орієнтований, – він дасть належну відповідь (в іншому випадку – іде оцінка відповідно до ШКГ);
- останньою проводиться оцінка моторної функції. Вона розпочинається з того, що хворого слід попросити виконати певну дію. Наприклад, «Підніміть, будь ласка, два пальці». Якщо хворий виконує вказану вами дію, відповідно до шкали, – це 6 балів (в іншому випадку – слід застосувати больовий стимул та оцінити реакцію на нього).
Слід зазначити, якщо хворий інтубований, то в цьому випадку можна визначити лише відривання очей та моторну відповідь. У таких хворих поряд з кількістю балів додають літеру «Т», що свідчить про те, що кількість балів визначалась у інтубованого хворого.
Максимальною кількість балів є 15 балів, що вказує на відсутність порушення рівня свідомості у хворого. Найменшою кількість балів є 3 – несприятлива ознака. Кількість балів менш ніж 8 балів – кома, 9-12 балів – сопор, 13-14 балів – оглушення, 15 балів – ясна свідомість. Кількість балів 8 свідчить про необхідність активного підтримання прохідності дихальних шляхів та забезпечення захисту дихальних шляхів від аспірації блювотними масами шляхом встановлення ларінгеальної маски або проведення інтубації трахеї.
Якщо хворий неактивний, неорієнтований або не може виконувати команди, – необхідно провести швидку оцінку зіниць: чи однакові зіниці, чи круглі, чи реагують на світло.
Кількості балів за шкалою ком Глазго менше 14 в комбінації з патологією при обстеженні зіниць може свідчити про наявність загрозливої для життя травми мозку.
У нашій країні поряд зі шкалою Глазго застосовують класифікацію порушення свідомості по А.Н. Коновалову, яка відрізняється більшою доступністю і легкою запам’ятованостю:
Ясна свідомість - повне збереження свідомості, адекватна реакція на навколишнє оточення, повна орієнтація, неспання.
Помірне оглушення - помірна сонливість, часткова дезорієнтація, затримка відповідей на питання (часто потрібне повторення), уповільнене виконання команд.
Глибоке оглушення - глибока сонливість, дезорієнтація, майже повний сонний стан, обмеження і утруднення мовного контакту, односкладові відповіді на повторні питання, виконання лише простих команд.
Сопор (безпам’ятство, міцний сон) - майже повна відсутність свідомості, збереження цілеспрямованих, координованих захисних рухів, відкривання очей на больові і звукові подразники, епізодично односкладові відповіді на багаторазові повторення питання, нерухомість або автоматизовані стереотипні рухи, втрата контролю за тазовими функціями.
Помірна кома (кома 1-го ступеня) - неразбудимість, хаотичні некоординовані захисні рухи на больові подразники, відсутність відкривання очей на подразники і контролю за тазовими функціями, можливі легкі порушення дихання і серцево-судинної діяльності.
Глибока кома (кома 2-го ступеня) - неразбудимість, відсутність захисних рухів, порушення м’язового тонусу, пригнічення сухожильних рефлексів, грубе порушення дихання, серцево-судинна декомпенсація.
Позамежна (термінальна) кома (кома 3-го ступеня) - атональний стан, атонія, арефлексія, вітальні функції підтримуються дихальними апаратами і серцево-судинними препаратами.
