Капнографія

Процеси, які відображає EtCO₂:

Вуглекислий газ має високу дифузійну здатність, він легко переміщується через альвеолярно-капілярну мембрану, не вимагаючи для цього високого градієнта тисків між венозною кров’ю і газом альвеол і становить 5-6 мм.рт.ст. Іншими словами, тиск СО₂ кінця видиху практично дорівнює парціальному тиску СО₂ венозної крові (PvCO₂). Наприклад, парціальний тиск СО₂ венозної крові дорівнює 46 мм.рт.ст., по градієнту тиску СО₂ буде дифундувати в область більш низького тиску - альвеолу (PaCO₂), поки обидва тиску незрівняються і не стануть рівні 40 мм.рт.ст.

EtCO2 є вимір тиску СО₂ саме альвеолярного газу і тому має високе діагностичне значення.

EtCO₂ і РаСО₂ відображають стан вентиляції і перфузії легень:

На сучасному ринку медичного обладнання існує два типи приладів для вимірювання EtCO₂: капнометр і капнограф. Капнометр виміряє лише чисельне значення тиску СО₂ і як наслідок надає лікарю менше інформації про вентиляцію і гемодинаміку пацієнта. Капнограф крім чисельного вимірювання, також відображають графік - капнограму

Капнограмма, відповідна одному періоду дихання, складається з чотирьох фаз (фаза підйому, альвеолярне плато, фаза вдиху, вентиляція мертвого простору).

Фаза 1 (вентиляція мертвого простору, A-B) представляє собою початок видиху, в якому очищається мертвий простір верхніх дихальних шляхів.

Фаза 2 (фаза підйому, B-C), являє швидке підвищення концентрації CO₂ в потоці дихання, так як CO₂ від альвеол досягає верхніх дихальних шляхів.

Фаза 3 (альвеолярне плато, C-D) представляє пологе плато, концентрація CO₂ досягає однорідного рівня у всьому потоці дихання і закінчується піком максимальної концентрації CO₂ (EtCO₂). Це кількість, яка з’являється на екрані монітора.

Фаза 4 (D-E) представляє період вдиху, в якому концентрація CO₂ падає до нуля, так як атмосферне повітря надходить в дихальні шляхи:

Таким чином, нормальна капнограмма, для пацієнтів різного віку, характеризується певним набором елементів: включає чотири різні фази, концентрація CO₂ починається в нулі і повертається до нуля (вдихаєме повітря не містить CO₂), максимальна концентрація CO₂ досягається з кожним подихом (тобто, EtCO₂), амплітуда залежить від концентрації EtCO₂, ширина залежить від експіраторного часу, і є особлива форма для всіх пацієнтів з нормальною функцією легкого.

Пацієнти з нормальною функцією легкого, незалежно від віку, матимуть певну капнограму прямокутної або трапецієподібної форми і вузький градієнт EtCO₂ - PaCO₂ (0-5 мм рт.ст.), з EtCO₂, точно відображає PaCO₂.

У пацієнтів з обструктивними патологією легких на капнограмі буде більш згладжена фаза підйому і висхідний нахил в альвеолярному плато. У хворих з порушенням функції легенів, градієнт розшириться, в залежності від серйозності ураження легкого, і значення EtCO₂ будуть корисні тільки для моніторингу дихальної функції протягом тривалого часу, а не як вибіркова перевірка, яка може не корелювати з PaCO₂.

Таким чином, капнографія дає можливість проводити моніторинг СО₂ в кінці видиху (EtСО₂) в режимі реального часу:

Більшість технологій капнографії засновані на використанні інфрачервоного (IR) випромінювання. Молекули CO₂ поглинають інфрачервоне випромінювання в обмеженому спектрі - довжина хвилі 4,26 μm, кількість поглиненого випромінювання в газовому зразку порівнюється з показовим значенням.

Монітори CO₂ вимірюють газову концентрацію або парціальний тиск використовуючи одну з двох конфігурацій, в залежності від місця розташування датчика: аналізують основний потік (Mainstream) або бічній потік (Sidestream).

Аналізатори основного потоку вимірюють CO₂ безпосередньо від дихальних шляхів, з датчиком, розташованим на інтубаційній трубці. Апарати бічного потоку використовують для аналізу аспіраційний маленький зразок від видихнутого повітря, що подається через трубку на датчик, розташований в моніторі.

У системах основного потоку датчик розташований на ендотрахеальній трубці, тому їх використовують тільки для інтубірованних пацієнтів. Системи бічного потоку мають датчик, розташований в моніторі, тому використовуються для інтубірованних і для неінтубованих пацієнтів.

У інтубірованних пацієнтів адаптер капнометра розташований на канюлі інтубаційної трубки. У спонтанно дихаючих пацієнтів забір проб для аналізу здійснюється через носову канюлю.

Системи бічного потоку можуть бути високим потоком або низьким потоком. Низька швидкість потоку забезпечує більш високу точність у хворих з низькими дихальними об’ємами (новонароджені, немовлята, пацієнти з гіповентиляцією).

Трубка капнографа:

Трубку капнографа необхдно під’єднати до аналізуючого пристрою (показано під’єднання трибки капнографа до дефібрилятора Philips):

1 - розташування гнізда апарата для під’єднання трубки капнографа

2 - гніздо апарата для під’єднання трубки капнографа

3 - під’єднання трубки капнографа до гнізда апарата

На дефібриляторі Philips гніздо для під’єднання трубки капнографа розташоване з лівої сторони апарата.

Техніка під’єднання до різних апаратів повинна проводитися згідно інструкції з експлуатації відповідних апаратів.

Далі трубку капнографа необхідно встановити на інтубаційну трубку:

1. Для коректного проведення капнографії пацієнт має бути правильно заінтубований.

2. Далі на інтубаційну трубку встановлюємо вірусо-бактеріологічний фільтр.

3. Наступним кроком до встановленого вірусо-бактеріологічного фільтра приєднуємо трубку капнографа.

4. До трубки капнографа приєднуємо мішок АМБУ або апарат ШВЛ.

При правильному встановленні трубки капнографа на інтубаційну трубку ми маємо побачити на моніторі та аналізувати отриману капнограму: