103 — це не “таксі до лікарні”, а допомога там, де час має значення

Тому важливо розуміти: які стани є критичними, які екстреними, коли потрібне звернення до лікаря без виклику бригади, а коли виклик є непрофільним для служби ЕМД.
Які бувають категорії звернень на 103
В Україні звернення за номером 103 або 112 залежно від стану пацієнта поділяються на чотири категорії:
►критичні;
►екстрені;
►неекстрені;
►непрофільні.
Цю категорію визначає не пацієнт і не родич “на око”, а диспетчер оперативно-диспетчерської служби на основі інформації, яку отримує під час розмови.
Саме тому під час дзвінка на 103 важливо не кричати “терміново приїжджайте”, а максимально чітко відповідати на запитання диспетчера: що сталося, чи людина при свідомості, чи дихає, яка адреса, які симптоми, вік пацієнта, чи є кровотеча, травма, біль у грудях, порушення мовлення, судоми або інші небезпечні ознаки.
Диспетчер не “просто питає”. Він збирає дані, від яких залежить категорія виклику, пріоритет реагування і подальша маршрутизація допомоги.

Критичний виклик: коли 103 потрібно негайно
Критичний виклик — це ситуація, де є безпосередня загроза життю. Зазвичай йдеться про стани, які можуть потребувати реанімаційних заходів або негайного втручання.
До критичних ситуацій належать стани, які супроводжуються:
відсутністю дихання;
►неефективним диханням;
►ознаками масивної крововтрати або масивної кровотечі;

які спричинені:

►травмами різної етіології;

►дією зовнішніх факторів – електричний струм чи блискавка;

►інтоксикацією та отруєннями;

►гострими та хронічними захворюваннями
Простими словами: якщо людина не дихає, дихає ненормально, втрачає свідомість, має масивну кровотечу або “згасає на очах” — це не ситуація для очікування сімейного лікаря. Це 103 негайно.
Приклади критичних станів
103 потрібно викликати негайно, якщо:
⇒людина не дихає;
⇒дихання рідке, агональне, нерівномірне або явно неефективне;
⇒людина без свідомості і є порушення дихання;
⇒розпочата серцево-легенева реанімація;
⇒є масивна кровотеча, яку не вдається швидко зупинити;
⇒після травми людина різко блідне, слабшає, втрачає свідомість;
⇒є підозра на тяжку травму після ДТП, падіння з висоти, вибуху, ураження струмом;
⇒постраждалий був під водою і має порушення дихання або свідомості;
⇒є набряк язика, горла, обличчя з утрудненням дихання;
⇒у вагітної є судоми, сильна кровотеча, ознаки критичного стану;
⇒під час пологів виникла ситуація, яка загрожує матері або дитині.
Норматив прибуття бригади на критичний виклик — до 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера. Але важливо розуміти: це норматив, а не телепортація. Дорожній рух, погодні умови, відстань, сезонні та епідеміологічні фактори можуть впливати на фактичний час прибуття.
У таких ситуаціях не можна просто чекати. Потрібно залишатися на зв’язку з диспетчером і виконувати його інструкції: перевірити дихання, розпочати компресії грудної клітки, зупиняти кровотечу, забезпечити доступ бригаді, зустріти медиків, відкрити двері, прибрати тварин, підготувати документи за можливості.
Екстрений виклик: стан небезпечний, але не завжди реанімаційний
Екстрений виклик — це стан, який загрожує життю або здоров’ю людини і може призвести до різкого погіршення без своєчасної допомоги.
До екстрених ситуацій належать стани з такими ознаками:
♦порушення свідомості;
♦ознаки кровотечі;
♦ознаки гострого коронарного синдрому;
♦ознаки гострого мозкового інсульту;
♦розлади дихання;
♦інші скарги та ознаки, визначені як екстрені.
Норматив прибуття бригади на екстрений виклик — до 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера.
Екстрений виклик — це не “може почекати до завтра”. Це ситуація, де допомога потрібна швидко, але стан може не відповідати найвищій критичній категорії.
Коли біль у грудях — це привід для 103
Раптовий біль у грудній клітці — це один із симптомів, який не варто “перетерпіти”.
103 потрібно викликати, якщо біль у грудях:
виник раптово;
стискаючий, пекучий, давлячий;
віддає в ліву руку, плече, шию, щелепу, спину;
супроводжується задишкою, холодним потом, слабкістю, нудотою;
виник у людини з серцево-судинними захворюваннями;
не минає у спокої;
супроводжується відчуттям страху смерті або різким погіршенням стану.
Не потрібно чекати “поки попустить”. Інфаркт не питає, чи зручно вам сьогодні їхати в лікарню.
Коли підозра на інсульт — це 103 негайно
При інсульті час має критичне значення. Чим швидше людина потрапить до відповідного медичного закладу, тим більше шансів на ефективне лікування і менші наслідки для здоров’я.
Ознаки, при яких потрібно викликати 103:
раптовий перекіс обличчя;
слабкість або оніміння руки чи ноги, особливо з одного боку;
порушення мовлення;
людина не розуміє звернену мову;
раптове порушення зору;
раптове порушення координації;
сильне запаморочення з неврологічними симптомами;
раптовий дуже сильний головний біль, незвичний для людини.
Не потрібно чекати ранку, сімейного лікаря або “може це тиск”. При підозрі на інсульт правильний маршрут починається з 103.
Коли задишка — це екстрена ситуація
Задишка буває різною. Але якщо людина не може нормально говорити, дихає часто, важко, посиніла, сіра, різко слабшає або має відчуття нестачі повітря — це привід для виклику 103.
Особливо небезпечні ситуації:
людина не може говорити повними реченнями;
задишка виникла раптово;
є біль у грудях;
є свистяче дихання, набряк обличчя чи горла;
людина синіє або різко блідне;
є підозра на стороннє тіло в дихальних шляхах;
задишка виникла після травми, укусу, прийому ліків або їжі;
задишка супроводжується порушенням свідомості.
Дихання — це не та функція, з якою варто експериментувати.
Коли судоми — це привід для 103
Судомний напад не завжди означає однаковий рівень небезпеки, але є ситуації, коли 103 потрібна обов’язково.
Викликайте 103, якщо:
►судоми виникли вперше;
►напад триває довго;
►судоми повторюються;
►після судом людина не приходить до тями;
►судоми виникли у вагітної;
►судоми сталися після травми;
►судоми виникли у воді;
►є підозра на отруєння або передозування;
►це дитина, особливо якщо є висока температура або порушення свідомості.

Не потрібно вкладати предмети в рот, “розтискати щелепу”, заливати воду чи давати ліки людині без свідомості. Завдання очевидців — забезпечити безпеку, не стримувати судоми силою, контролювати дихання після нападу і викликати допомогу.
Неекстрене звернення: лікар потрібен, але бригада не завжди
Неекстрене звернення — це ситуація, коли стан людини не є невідкладним, відстрочення медичної допомоги не повинно призвести до погіршення, але пацієнт все одно потребує оцінки медичним працівником.
У такому випадку диспетчер може порадити:
⇒звернутися до сімейного лікаря;
⇒звернутися до найближчого відділення невідкладної або екстреної медичної допомоги;
⇒звернутися до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги;
⇒отримати інший маршрут медичної допомоги.
Якщо іншої можливості немає, і є вільна бригада, яка не зайнята критичними або екстреними викликами, така бригада може бути направлена на таке звернення. Але це не має такого самого пріоритету, як зупинка дихання, масивна кровотеча, інфаркт або інсульт.
Приклади неекстрених ситуацій
До неекстрених ситуацій можуть належати:
♦підвищена температура без порушення свідомості, судом, задишки чи різкого погіршення;
♦стабільний стан при загостренні хронічної хвороби;
♦помірний біль, який триває певний час, але не супроводжується небезпечними симптомами;
♦незначна травма без сильної кровотечі, деформації або порушення свідомості;
♦локальна алергічна реакція без утрудненого дихання, набряку горла чи різкої слабкості;
♦підвищений тиск без болю в грудях, задишки, неврологічних симптомів чи втрати свідомості;
♦біль у горлі, кашель, нежить без ознак дихальної недостатності;
потреба в огляді, але без ознак гострої загрози життю.
Це не означає, що людині “нічого не треба робити”. Це означає, що правильний маршрут допомоги може бути іншим: сімейний лікар, черговий кабінет, амбулаторія, приймальне відділення або відділення невідкладної допомоги.
Непрофільний виклик: коли 103 не повинна їхати
Непрофільний виклик — це ситуація, коли стан не є невідкладним і не потребує допомоги саме бригади екстреної медичної допомоги на місці.
У таких випадках диспетчер може надати рекомендації, порадити звернутися до сімейного лікаря або організувати дистанційну медичну консультацію, але бригада ЕМД не є правильним ресурсом для цієї ситуації.
Приклади непрофільних звернень
До непрофільних звернень належать ситуації, коли людина хоче:
⇒отримати рецепт;
⇒отримати довідку;
⇒оформити лікарняний;
⇒зробити планову ін’єкцію;
⇒виконати планову перев’язку;
⇒замінити катетер, зонд або іншу планову маніпуляцію;
⇒отримати стоматологічну допомогу без загрози життю;
⇒видалити кліща;
⇒перевезти людину до лікарні без медичних показань до екстреного транспортування;
⇒“щоб швидка просто подивилась” при стабільному стані;
⇒“щоб швидка відвезла, бо так швидше”.
Саме тут важливо прямо сказати: ЕМД — це не таксі.

І не тому, що медики “не хочуть їхати”. А тому, що поки бригада їде на непрофільний виклик, вона може бути недоступна для людини, у якої зупинилось дихання, виник інфаркт, інсульт, масивна кровотеча або тяжка травма.
Бригад не безліч. Ресурс ЕМД обмежений. І непрофільний виклик може буквально забрати шанс у того, хто не має часу на відстрочку.
Чи залежить час прибуття від міста або села
Поширений міф: у місті швидка має приїхати за один час, у селі — за інший.
Раніше така логіка справді існувала в нормативному полі. Але зараз чинний підхід інший: час реагування визначається не тим, місто це чи село, а категорією звернення.
Для критичних викликів норматив — до 10 хвилин.
Для екстрених викликів норматив — до 20 хвилин.
Для неекстрених і непрофільних звернень таких нормативів прибуття бригади, як для критичних та екстрених, немає, тому що в цих випадках може бути рекомендований інший маршрут допомоги.
Але потрібно говорити чесно: фізика доріг нікуди не зникла. Відстань, погодні умови, стан доріг, дорожній рух, безпекова ситуація, сезонні фактори і завантаженість системи можуть впливати на фактичний час доїзду. Саме тому нормативи передбачають можливість перевищення в частині випадків через об’єктивні обставини.
Тобто правильно казати так: юридично пріоритет визначається не містом чи селом, а станом пацієнта. Практично — чим далі бригаді їхати і чим складніші умови, тим більше значення має домедична допомога до її прибуття.
Що сказати диспетчеру 103
Під час виклику 103 важливо не сперечатися з диспетчером, а дати йому інформацію.
Підготуйтеся відповісти на такі питання:
що сталося;
точна адреса або орієнтири;
вік і стать пацієнта;
чи людина при свідомості;
чи людина дихає;
яке дихання: нормальне чи порушене;
які основні скарги;
коли почались симптоми;
чи є кровотеча;
чи була травма;
чи є біль у грудях;
чи є ознаки інсульту;
чи є судоми;
чи є алергія, отруєння, укус, передозування;
хто викликає і з якого номера телефону.
Не потрібно перебільшувати симптоми, щоб “бригада точно приїхала”. Це може неправильно розставити пріоритети і забрати ресурс у справді критичного пацієнта.
Але й применшувати не потрібно. Якщо людина бліда, спітніла, задихається, не може говорити, втратила свідомість або різко змінилась — скажіть це прямо.
Що робити до приїзду бригади
Після виклику 103 не завжди потрібно просто стояти поруч і чекати.
Ваші дії можуть мати велике значення:
залишайтеся на зв’язку з диспетчером;
виконуйте інструкції диспетчера;
перевіряйте свідомість і дихання;
при відсутності нормального дихання починайте серцево-легеневу реанімацію;
при масивній кровотечі зупиняйте кровотечу прямим тиском, тиснучою пов’язкою або турнікетом за показаннями;
не давайте їжу, воду чи таблетки людині з порушеною свідомістю;
не саджайте і не водіть людину, якщо вона слабка, бліда, має біль у грудях або підозру на інсульт;
забезпечте доступ до пацієнта;
відкрийте двері, під’їзд, ворота;
за можливості зустріньте бригаду;
ізолюйте тварин;
підготуйте документи та список ліків, якщо це не затримує допомогу;
повідомте про небезпеки для бригади: агресивні люди, тварини, електрика, газ, пожежа, зброя, руйнування.
У критичних ситуаціях перші хвилини часто вирішують дуже багато. Іноді саме дії очевидців до приїзду бригади стають межею між життям і смертю.
Коли краще звернутися до сімейного лікаря або самостійно до медзакладу
Не всі медичні проблеми вирішує 103. І це нормально.
Сімейний лікар, черговий лікар амбулаторії, приймальне відділення або відділення невідкладної допомоги можуть бути правильним маршрутом при багатьох станах.
Зверніться до лікаря без виклику 103, якщо:
стан стабільний;
людина при свідомості;
дихання нормальне;
немає сильного болю в грудях;
немає ознак інсульту;
немає масивної кровотечі;
немає тяжкої травми;
немає судом або порушення свідомості;
симптоми тривають давно і не мають різкого погіршення;
потрібна консультація, рецепт, корекція лікування або плановий огляд.
Але якщо на фоні “звичайної” скарги з’являються небезпечні ознаки — маршрут змінюється. Наприклад, температура сама по собі не завжди є приводом для виклику 103. Але температура плюс порушення свідомості, судоми, задишка, виражена слабкість, висип із погіршенням стану або ознаки шоку — це вже зовсім інша ситуація.
Якщо сумніваєтесь — телефонуйте, але говоріть чесно
Це важливий момент.
Ми не хочемо, щоб люди боялись викликати 103. Якщо ви не впевнені, чи стан небезпечний, краще зателефонувати і чесно описати ситуацію диспетчеру.
Але саме «чесно» — ключове слово.
Не потрібно казати “не дихає”, якщо людина дихає нормально. Не потрібно вигадувати біль у грудях, якщо його немає. Не потрібно перебільшувати втрату свідомості, якщо людина просто спить або слабка, але контактує.
Система ЕМД працює за пріоритетами. І ці пріоритети існують не для того, щоб комусь відмовити, а щоб першими отримали допомогу ті, хто може не дочекатися.
Чому непрофільні виклики небезпечні для всієї системи
Коли людина викликає 103 для непрофільної ситуації, здається, що це “нічого страшного”. Ну приїдуть, подивляться, порадять, відвезуть.
Але система не гумова.
У цей самий момент може бути інша людина:
з інфарктом;
з інсультом;
з масивною кровотечею;
після ДТП;
з анафілаксією;
із зупинкою дихання;
з судомами;
з тяжкою травмою. 
І якщо найближча бригада зайнята непрофільним викликом, допомога до справді критичного пацієнта може затриматися.
Тому відповідальне ставлення до виклику 103 — це не бюрократія. Це культура взаємної безпеки.
Короткий алгоритм: коли точно 103
Викликайте 103 негайно, якщо є хоча б одна з ознак:
людина не дихає або дихає ненормально;
людина без свідомості;
є масивна кровотеча;
є раптовий біль у грудях;
є ознаки інсульту;
є сильна задишка;
є тяжка травма;
є судоми, які тривають або повторюються;
є тяжка алергічна реакція з утрудненням дихання;
є отруєння, передозування, ураження чадним газом;
є утоплення, ураження струмом, вибухова травма;
є критичні стани у вагітної або породіллі;
стан людини різко погіршується і чекати небезпечно.
Короткий алгоритм: коли це, ймовірно, не 103
У першу чергу звертайтесь до сімейного лікаря, чергового кабінету або самостійно до медзакладу, якщо:
стан стабільний;
немає порушення дихання;
немає порушення свідомості;
немає масивної кровотечі;
немає раптового болю в грудях;
немає ознак інсульту;
потрібен рецепт, довідка, лікарняний;
потрібна планова ін’єкція, перев’язка або маніпуляція;
потрібна планова консультація;
потрібно видалити кліща;
потрібне транспортування без медичних показань до екстреної допомоги.
Давайте підсумуємо
103 — це служба для станів, де час може вартувати життя.
Критичні виклики — це ситуації з безпосередньою загрозою життю: відсутнє або неефективне дихання, масивна кровотеча, є потреба в реанімаційних діях. Норматив прибуття — до 10 хвилин.

Екстрені виклики — це стани, які загрожують життю чи здоров’ю  та стан людини може різко погіршитися: біль у грудях, ознаки інсульту, порушення свідомості, розлади дихання, кровотечі, тяжкі травми. Норматив прибуття — до 20 хвилин.
Неекстрені звернення — це ситуації, коли людині потрібен медичний огляд, але немає ознак невідкладного стану. Тут правильним маршрутом часто буде сімейний лікар, черговий кабінет або самостійне звернення до медзакладу.
Непрофільні звернення — це ситуації, де бригада ЕМД не є потрібним ресурсом: рецепти, довідки, планові маніпуляції, видалення кліщів, планове транспортування тощо.
ЕМД — це не таксі. Але й не служба, яку треба боятися викликати.
Якщо стан загрожує життю — телефонуйте 103 негайно. Якщо сумніваєтесь — телефонуйте 103 і чесно відповідайте на питання диспетчера. Якщо стан стабільний — обирайте правильний маршрут медичної допомоги.
Бо правильний виклик — це теж допомога.