Первинна діагностика інсульту

Тривожними ознаками, що свідчать про можливе виникнення інсульту, є:

· Раптова слабкість в руці і/або нозі з одного боку.

· Раптове оніміння половини обличчя, кінцівок з одного боку.

· Асиметрія обличчя.

· Раптове порушення мови.

· Сплутаність або втрата свідомості.

· Раптове порушення зору на один або обидва ока.

· Раптовий сильний головний біль, що виник з невідомої причини.

При появі вказаних симптомів необхідно негайно звернутися до екстреної медичної допомоги.

Одним з найбільш простих і ефективних методів виявлення ознак інсульту є тест FAST, спочатку розроблений для навчання парамедиків в США в 2004 році. Даний тест може провести будь-яка людина, для нього не потрібно спеціальних медичних знань або апаратури.

Етапи виконання тесту FAST наступні:

1. F (Face = Обличчя) - оглядають обличчя, визначаючи його симетричність. Наявність асиметрії обличчя може свідчити про інсульт.

2. A (Arms = Кінцівки) - пацієнта просять витягнути перед собою і утримувати на вазі обидві руки. Якщо одна рука мимоволі опускається, це може свідчити про інсульт.

3. S (Speech = Мова) - пацієнта просять вимовити якусь фразу, наприклад, назвати повністю свої ім’я, по-батькові та прізвище або адресу проживання. Невиразність мови або нездатність вимовити ці слова може свідчити про інсульт.

4. T (Time = Час) - необхідно чітко визначити час, коли стався інсульт та викликати екстрену медичну допомогу (103).

Аналогчним чином, для виявлення ознак інсульту, на Україні застосовується тест МОЗОК.

Етапи виконання тесту МОЗОК наступні:

1. М (Мова) - у пацієнта невиразність мови або пацієнт не може відповісти на запитання.

2. О (Очі) - у пацієнта несподівано втрачена чіткість зору одним або обома очима.

3. З (Запамороченя) - пацієнт несподівано відчув запамороченя або втрату рівноваги.

4. О (Обличчя) - у пацієнта спостерігається раптова асиметрія обличчя при посмішці або розмові.

5. К (Кінцівки) - у пацієнта раптово з’явилася слабкість руки або ноги.

Як видно, простота виконання тестів і наочність результатів дозволяють широко їх використовувати.

Перший контакт з особою, яка звернулася за медичною допомогою з підозрою на ГПМК, надзвичайно важливий, оскільки правильно зроблений виклик бригади ЕМД дозволить раціонально використовувати сили і засоби служби ЕМД. Доцільно використання диспетчером служби ЕМД вже згаданих тестів FAST або МОЗОК в складі телефонного інтерв’ю. Застосування подібного інтерв’ю дозволило збільшити частоту правильного діагнозу ГПМК з 27% (при використанні звичайного опитування) до 61%.

Також рекомендується попереднє оповіщення стаціонару із зазначенням приблизного часу доставки бригадою екстреної медичної допомоги, яка здійснює госпіталізацію хворого з інсультом для скорочення всіх тимчасових затримок при вступі.

При первинному контакті пацієнта з лікарем або фельдшером проводиться збір анамнезу у нього самого (при збереженому свідомості і відсутності мовних порушень), його родичів, товаришів по службі або оточуючих. При цьому необхідно з’ясувати наступні дані:

1. Чи відомо точний час початку захворювання? Коли і в якій послідовності з’явилися клінічні симптоми захворювання? Також важливий темп розвитку захворювання - раптова поява симптомів або поступове, протікання - прогресуюче або хвилеподібне.

2. Чи страждає пацієнт будь-якими соматичними захворюваннями (АГ, ІХС, ЦД і ін.)?

3. Які захворювання нервової системи є у хворого (інсульт в анамнезі, епілепсія та ін.)? Чи був хворий інвалідизований до поточного захворювання і якщо так - з якої причини і в якій мірі?

4. Які лікарські препарати приймає пацієнт? Найчастіше до раптового погіршення стану призводять побічні дії прийнятих лікарських препаратів, гіпотонія, гіпоглікемія, сомноленція тощо.

На жаль, у багатьох випадках, коли сам пацієнт не може відповісти на питання, оточуючі також не можуть повідомити достовірні дані.

Проводять огляд і пальпацію голови для виключення ЧМТ, а також огляд шкірних покривів для виявлення специфічних змін (висип, крововиливи, сліди від ін’єкцій і ін.). Відзначають запах з рота (алкоголю, ацетону, печінковий та ін.).

Оцінюють ступіть порушення свідомості.

Ознакою інсульту може бути підвищена сонливість (сомноленція), швидке виснаження, загальмованість хворого. Можливо, однак, і психомоторне збудження, що спостерігається нерідко в початковому періоді внутрішньомозкового і субарахноїдального крововиливу. Наявність сопору або коми прямо вказує на церебральну патологію, але не свідчить безпосередньо про інсульт. Причиною коматозного стану можуть бути епілептичний статус, виражені метаболічні розлади, отруєння психотропними отрутами, вживання алкоголю або наркотиків і ін. Для кількісної оцінки рівня свідомості використовується шкала ком Глазго, яка була запропонована шотландськими нейротравматологами з міста Глазго в 1974 р. для оцінки свідомості пацієнтів з ЧМТ.

Порушення свідомості зустрічаються в 15-40% випадків всіх інсультів, частіше при геморагічних інсультах.

Дуже важливо звернути увагу на такий рідко зустрічаємий синдром, який називають синдромом «замкненої людини» (в англомовній літературі - «locked in») - стан, коли паралічем повністю вражена вся рухова мускулатура, за винятком м’язів очей. Зберігається здатність миготіти і здійснювати рухи очима вгору-вниз. При цьому зберігається свідомість і від оточуючих потрібна велика обережність у висловлюваннях. Цей синдром зустрічається при великих ураженнях головного мозку.

Оцінюють стан функції зовнішнього дихання - прохідність верхніх дихальних шляхів, наявність змін частоти і ритмічності дихальних рухів.

Порушення функції зовнішнього дихання характеризується зміною ритму, глибини і частоти дихання. Такий тип дихання називають патологічним. Найчастіше зустрічається патологічне дихання, яке називають по імені авторів, його описали, - дихання Чейн-Стокса - серія постійно збільшуємих по глибині вдихів, що чергуються з періодами поверхневого дихання або короткочасними зупинками дихання. При цьому частота дихальних рухів досягає 30 в хвилину. При дуже важких ураженнях головного мозку можлива зупинка дихання.

Дихання також може бути порушено внаслідок попадання вмісту шлунку в дихальні шляхи, в результаті зтого відбувається повна або часткова їх закупорка.

Оцінюють стан серцево-судинної системи:

1. Визначають частоту і ритмічність пульсу. Визначення частоти і ритмічності числа серцевих скорочень. При захворюваннях серця (миготлива аритмія, СН) ці показники можуть значно відрізнятися. Можливе порушення ритмічної роботи серця, навіть до зупинки серцевої діяльності.

2. Моніторіруют показники артеріального тиску. Можливе падіння або надмірне підвищення АТ.

Оцінюють неврологічний статус.

Не будучи фахівцем-неврологом лікар екстреної медичної  допомоги виявляє найбільш наочні ознаки, що підтверджують дифузне ураження нервової системи (загальномозкові симптоми, в першу чергу - рівень свідомості), локальне ураження півкуль головного мозку, стовбура або мозочка (вогнищеві симптоми) і подразнення мозкових оболонок (менінгеальні симптоми).

Перевірка менінгеальних симптомів. Наявність ригідності м’язів шиї і симптом Брудзинського перевіряються в лежачому положенні пацієнта. Для виявлення ригідності м’язів шиї перевіряючий поміщає свої руки на задню поверхню шиї хворого і нахиляє його голову вперед до торкання підборіддям грудей.

При наявності ригідності м’язів задньої групи шиї голова пацієнта не може бути приведена до грудей внаслідок пасивного опору. Одночасно досліджується симптом Брудзинського: позитивний симптом полягає в згинанні нижніх кінцівок в колінних суглобах у відповідь на пасивне згинання шиї.

Для перевірки симптому Керніга хворий також розміщується в положення лежачи на спині. Перевіряючий згинає нижню кінцівку пацієнта в колінному і тазостегновому суглобах під кутом 90°, а потім намагається розігнути ногу в колінному суглобі (рис. 3.5). Біль при розгинанні і напруга м’язів задньої групи стегна, що перешкоджають пасивному розгинанню ноги в колінному суглобі, вказують на подразнення менінгеальних оболонок (позитивний симптом Керніга).

Інсульт - найчастіша причина розвитку вогнещевої неврологічної симптоматики. Тому раптове виявлення патології головного мозку у осіб середнього і літнього віку, особливо при наявності серцево-судинних порушень в анамнезі, швидше за все буде ознакою інсульту.

Рухові розлади проявляються у вигляді паралічів або парезів кінцівок або тільки частин кінцівки, м’язів мімічної мускулатури обличча, язика. При детальному неврологічному обстеженні можуть бути виявлені зміни сухожильних і шкірних рефлексів, поява патологічних рефлексів.