Ураження блискавкою: як захистити себе та врятувати життя

Блискавка — одне з найнебезпечніших природних явищ. Статистика уражень блискавкою невтішна - щороку вона забирає життя сотень людей у різних країнах світу, а ще тисячі отримують серйозні травми. Найчастіше нещасні випадки трапляються навесні та влітку, коли грози виникають раптово, а люди триваліший час перебувають на природі, працюють у полі, відпочивають біля водойм або займаються спортом просто неба.

Багато хто вважає, що блискавка вражає людину лише прямим ударом. Насправді це не так. Електричний розряд може потрапити в дерево, будівлю або землю поруч із людиною, а потім поширитися навколо місця удару. Саме тому небезпечним є не лише пряме попадання блискавки, а й перебування поблизу місця її удару.

Що таке блискавка?

Блискавка — це потужний електричний розряд, який виникає між хмарами або між хмарою та землею. Напруга під час такого розряду може досягати сотень мільйонів вольт, а температура повітря в каналі блискавки перевищує 25–30 тисяч градусів Цельсія. Ця температура майже у п'ять разів перевищує температуру на поверхні Сонця.

Сам електричний розряд триває лише кілька тисячних часток секунди, однак цього достатньо, щоб завдати організму людини тяжких ушкоджень. Надзвичайно висока температура повітря призводить до миттєвого розширення повітря, що спричиняє утворення ударної хвилі. Саме її ми чуємо у вигляді грому.

Як блискавка впливає на організм людини?

Найчастіше блискавка вражає людину під час її перебування:

►на відкритій місцевості;

►біля водойм;

►під одинокими високими деревами;

►у горах.

Людське тіло добре проводить електричний струм, адже майже на дві третини складається з води. Проходячи через організм потужний електричний розряд від блискавки практично одночасно впливає на всі органи та системи.

Найнебезпечніше те, що блискавка може миттєво вплинути на роботу серця та дихання. Електричний струм порушує нормальне функціонування клітин серцевого м'яза, що призводить до виникнення аритмій чи зупинки серця.

Одночасно може пригнічуватися дихальний центр головного мозку, що може спричинити зупинку дихання.

Не менш чутливою до електричного струму є нервова система. Навіть якщо постраждалий вижив після удару блискавки, він може тривалий час скаржитися на головний біль, порушення пам'яті, запаморочення, слабкість, безсоння або проблеми з концентрацією уваги. У деяких людей наслідки можуть зберігатися місяцями.

Через різке скорочення м'язів можливі переломи кісток, вивихи суглобів і розриви сухожиль. Якщо людина під час удару стояла на висоті або їхала велосипедом, вона може додатково отримати травми внаслідок падіння.

Часто страждає і шкіра. Частим симптомом ураження блискавки є опіки шкіри різного ступеня. Однак варто зазначити, що іноді зовнішні ушкодження майже не помітні.

Діагностичною ознакою ураження блискавкою є так звані фігури Ліхтенберга — незвичайний малюнок у вигляді гілочок дерева або папороті, що виникає впродовж години з моменту травми та зникає впродовж 36 годин. Це не справжній опік, а тимчасове ушкодження дрібних кровоносних судин шкіри.

Електричний струм також може вражати органи зору та слуху. У деяких постраждалих виникає тимчасова або постійна втрата слуху через розрив барабанної перетинки. Можливі порушення зору, біль в очах або світлобоязнь. Віддаленим наслідком пошкодження ока блискавкою є розвиток катаракти.

Особливістю ураження блискавкою є те, що навіть людина, яка виглядає майже здоровою після події, може мати небезпечні порушення серцевого ритму або внутрішні ушкодження. Саме тому всі постраждалі потребують медичного огляду.

Які симптоми можуть виникнути після ураження блискавкою?

Прояви залежать від сили розряду, шляху проходження струму через тіло та загального стану людини. У когось виникає лише короткочасне порушення свідомості, а в інших — зупинка серця.

Найпоширенішими симптомами є:

порушення чи втрата свідомості;

відсутність або розлади дихання;

біль у грудях;

прискорене або нерегулярне серцебиття;

опіки шкіри;

сильний головний біль;

слабкість або параліч кінцівок;

судоми;

порушення слуху або зору;

сплутаність свідомості чи амнезія.

Навіть якщо після удару людина почувається задовільно, не варто відмовлятися від медичного обстеження. Деякі небезпечні ускладнення можуть проявитися не одразу, а через кілька годин після події.

Як надати допомогу людині після ураження блискавкою?

Багато людей бояться торкатися постраждалого після удару блискавки, думаючи, що він перебуває під напругою. Це один із найпоширеніших міфів. Насправді електричний розряд проходить через тіло за частки секунди і не накопичується в ньому. Тому людина не є джерелом електричного струму, і до неї можна безпечно торкатися одразу після удару блискавки.

Проте перш ніж поспішати на допомогу, необхідно переконатися, що місце, де знаходиться постраждалий, є безпечним для рятувальника. Якщо гроза триває, існує ризик повторного удару блискавки. Тому постраждалого слід якомога швидше перемістити у безпечне місце.

Після цього необхідно викликати екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112, повідомивши диспетчеру місце події, кількість постраждалих та їхній стан.

Якомога швидше необхідно оцінити стан людини.

Пам’ятайте, що обстежувати пацієнта слід за алгоритмом АВСDE. Насамперед перевіряють, чи реагує вона на звертання та легке «струшуаання». Якщо реакції немає, слід перевірити наявність нормального дихання. Для цього достатньо протягом не більше 10 секунд подивитися, чи рухається грудна клітка, прислухатися до дихання та відчути рух повітря біля рота і носа.

Якщо людина дихає, її необхідно покласти у стабільне бокове положення. Це допоможе запобігти западінню язика та потраплянню блювотних мас у дихальні шляхи. До приїзду медиків потрібно постійно контролювати її стан, адже він може швидко погіршитися.

Якщо людина не дихає або дихає лише окремими судомними вдихами, необхідно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію. Зволікати не можна, адже кожна хвилина без кровообігу різко зменшує шанси на виживання.

Алгоритм дій простий:

►викликати екстрену медичну допомогу або попросити це зробити когось поруч;

►покласти постраждалого на тверду рівну поверхню;

►розпочати натискання на середину грудної клітки з частотою приблизно 100–120 натискань за хвилину;

►якщо ви вмієте виконувати штучне дихання, після кожних 30 натискань зробіть 2 вдихи;

►продовжуйте реанімацію до прибуття бригади екстреної медичної допомоги, появи ознак життя або повного виснаження.

Якщо поруч є автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), його потрібно використати якомога швидше. Прилад сам визначить, чи потрібен електричний розряд, і підкаже всі подальші дії голосовими командами.

Після відновлення свідомості не можна дозволяти людині одразу вставати або самостійно йти. Навіть якщо вона почувається добре, можливі приховані порушення серцевого ритму, внутрішні травми або ушкодження нервової системи. Тому всі постраждалі від удару блискавки повинні бути оглянуті медичними працівниками.

Особливу увагу необхідно приділити можливим опікам. Якщо на шкірі є обпечені ділянки, їх охолоджують прохолодною (не крижаною) водою протягом приблизно 20 хвилин, якщо це можливо зробити без переохолодження постраждалого. Після цього опікову поверхню накривають чистою сухою пов'язкою. Не можна проколювати пухирі, наносити на шкіру масло, крем, спирт, зубну пасту чи будь-які народні засоби.

Якщо є кровотеча, її потрібно зупинити прямим натисканням на рану або накладанням пов'язки. При підозрі на переломи ушкоджену кінцівку бажано не рухати до прибуття бригади екстреної медичної допомоги.

Важливо пам'ятати, що під час масового ураження блискавкою першими допомогу надають людям без свідомості та без ознак дихання. На відміну від більшості інших надзвичайних ситуацій, саме вони мають найвищі шанси вижити за умови негайного початку серцево-легеневої реанімації.

Навіть якщо після удару блискавки людина не втратила свідомість і не має помітних травм, їй рекомендується звернутися до лікаря. Порушення серцевого ритму, ураження нервової системи або органів слуху й зору можуть проявитися не відразу, а через кілька годин після події.