Ботулізм – небезпека звідусіль

Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, яке виникає внаслідок потрапляння до організму ботулотоксину та характеризується тяжким ураженням нервової системи, офтальмоплегічним, фоноларингоплегічним синдромом, парезами (паралічами) м’язів, які беруть участь в акті ковтання, дихання, розвитком загальної м’язової слабкості.

Ботулізм реєструють в усіх країнах світу в вигляді спорадичних чи групових спалахів. Переважна частина випадків захворювання припадає на осінньо-зимовий період.

Коротко про збудник ботулізму

Збудник ботулізму Clostridium botulinum є абсолютним анаеробом. Оптимальна температура росту та токсиноутворення + 25 - + 37⁰С, а при температурі навколишнього середовища в межах + 6 - + 10⁰С утворення токсинів значно сповільняється.

За несприятливих умов Clostridium botulinum утворює спори що дає їй змогу перечекати період дії негативного фактору зовнішнього середовища. Спори здатні пережити 6-годинне кип’ятіння на відміну від вегетативних форм, які гинуть уже при нагріванні до +80⁰С та є загалом нестійкими до дії факторів зовнішнього середовища.

Як відбувається інфікування збудником ботулізму

Інфікування може відбуватися чотирма шляхами:

►шляхом проковтування (харчовий ботулізм);

►через колонізацію рани (рановий ботулізм) або кишечника (дитячий ботулізм) C. Botulinum;

►через косметичні або терапевтичні ін'єкції (ятрогенний ботулізм);

►через біотероризм (інгаляційний або пов'язаний з проковтуванням ботулізм).

 

Найчастіше захворювання пов’язують із вживанням домашніх консервів, в’яленої або копченої риби, м’ясних продуктів та інших харчових продуктів, виготовлених або збережених із порушенням технології. Токсин блокує вивільнення ацетилхоліну в нервово-м’язових синапсах. У результаті нервовий імпульс не може нормально передаватися до м’язового волокна, що й спричиняє характерну м’язову слабкість.

 

 За 9 міс. 2026 року в Україні зареєстровано 3 випадки ботулізму спричиненого введенням ботулотоксину в якості «ін’єкцій краси».

Можливою причиною виникнення захворювання в цих випадках могло бути:

►застосування підроблених чи неякісних препаратів;

►порушення умов зберігання та транспортування препаратів;

►перевищення дози препарату через помилки в розрахунках;

►порушення техніки введення препарату;

►введення препарату особою, яка не має медичної освіти.

 

Більше про застосування ботулотоксину в медичній практиці читайте за посиланням: https://aemc.org.ua/dir/news/view/509/

 

Як розпізнати симптоми захворювання

 

Ботулізм зазвичай протікає з наступними типовими ознаками:

►На початку захворювання (ще до розвитку паралічу чи паралельно з ним) виникають неспецифічні симптоми, такі як нудота, блювання, біль у животі, нездужання, запаморочення, сухість у роті, сухість у горлі та, зрідка, біль у горлі.

►Параліч черепних нервів проявляється в вигляді затуманення зору, диплопії, птозу, слабкості або парезу екстраокулярних м'язів; можливе виникнення мідріазу, дизартрії (розлади мовлення), дисфагії (порушення ковтання) та/або пригнічення блювотного рефлексу.

►Додаткові неврологічні прояви включають симетричний низхідний параліч чи слабкість рухових та вегетативних нервів.

►Слабкість дихальних м'язів може бути ледь помітною або прогресуючою, швидко призводячи до розвитку дихальної недостатності

 

Вегетативна нервова система також задіяна при ботулізмі. В таких випадках клінічна картина включає розвиток:

►паралітичної непрохідності кишечника, що прогресує до тяжкого закрепу;

►розширення шлунка;

►здуття сечового міхура, що прогресує до затримки сечі;

►ортостатичної гіпотензії;

►пригнічення слиновиділення;

►зменшення вироблення сльози

 

Інші неврологічні знахідки містять:

►зміни глибоких сухожильних рефлексів - можуть бути як збереженими, так і ослабленими;

►порушення координації через м'язову слабкість;

 

При всьому цьому патологічні рефлекси можуть не визначатись. Психічний стан пацієнта не змінюється.

 

Зміни з боку органу зору можуть проявлятись парезом акомодації та скаргами на розмитість зору, дисфункцією зіниць з мідріазом та в’ялою реакцією зіниць, симптомами сухого ока з порушенням сльозовиділення.

 

Очні прояви можуть бути маніфестними ознаками ботулізму. Однак їх відсутність не виключає це захворювання.

 

Як обстежити/допомогти пацієнту з ботулізмом на догоспітальному етапі

Пам’ятайте про покроковий алгоритм обстеження пацієнта при невідкладному стані.

Після первинної оцінки стану необхідно особливо уважно оцінити дихальну функцію. При ботулізмі сатурація може залишатися нормальною на ранніх етапах, незважаючи на поступове виснаження дихальної мускулатури. Тому орієнтуватися лише на SpO₂ небезпечно.

Необхідно оцінювати частоту та характер дихання, екскурсію грудної клітки, участь допоміжної мускулатури, здатність пацієнта говорити повними реченнями, ефективність кашлю та здатність відкашлювати секрет. За можливості важливо контролювати капнографію та інші показники вентиляції.

Особливу небезпеку становить слабкий кашель і неможливість ефективно відкашляти секрет. Навіть за відносно стабільної сатурації це може свідчити про прогресування нервово-м’язової слабкості та високий ризик дихальної недостатності.

Пацієнта необхідно регулярно переоцінювати, оскільки стан може змінюватися досить швидко.

Порушення ковтання та слабкість м’язів глотки підвищують ризик аспірації. Якщо пацієнт має блювання, слинотечу або не здатний самостійно відкашлювати, необхідно приділити особливу увагу захисту дихальних шляхів.

При погіршенні свідомості або втраті здатності підтримувати прохідність дихальних шляхів необхідно діяти відповідно до стандартного алгоритму ведення критичного пацієнта. Санація ротоглотки повинна проводитися за показаннями.

Якщо розвивається дихальна недостатність, слід своєчасно переходити до підтримки вентиляції. У пацієнта з ботулізмом не можна чекати моменту, коли виникне критична гіпоксемія. Основною проблемою є недостатність вентиляції через параліч дихальних м’язів.

При прогресуванні слабкості може знадобитися вентиляційна підтримка мішком із клапаном і маскою, а в разі неможливості забезпечити адекватну вентиляцію та захист дихальних шляхів — забезпечення дихальних шляхів розширеними методами відповідно до компетенцій бригади та локальних протоколів.

Рішення про інтубацію має прийматися не тільки на підставі показників сатурації. Значення мають клінічні ознаки виснаження, прогресування слабкості, порушення ковтання, слабкий кашель, накопичення секрету та ознаки гіповентиляції.

Отож, на догоспітальному етапі основне завдання при ботулізмі полягає не в тому, щоб «лікувати отруєння», а в тому, щоб не допустити смерті пацієнта від прогресуючої дихальної недостатності. Раннє розпізнавання характерного поєднання порушень зору, ковтання, мовлення та м’язової слабкості дозволяє своєчасно запідозрити захворювання.