Вітамін C, цинга та Нобелівська несправедливість: історія Чарльза Глена Кінга

Хвороба, яка забирала життя задовго до появи сучасної медицини

Уявіть тривалу морську подорож кілька століть тому.

Минають тижні, запаси свіжих овочів і фруктів закінчуються. Спочатку моряки відчувають слабкість, швидко втомлюються. Згодом з'являються кровоточивість ясен, синці, біль у суглобах, погане загоєння ран. У тяжких випадках — крововиливи, анемія та смерть.

Сьогодні ми знаємо, що це ознаки цинги — захворювання, яке виникає внаслідок тривалого вираженого дефіциту вітаміну C.

Але раніше причини хвороби залишалися незрозумілими.

Лікарі шукали пояснення в особливостях клімату, морського повітря, інфекціях і навіть моральному стані моряків.

Поступово досвід підказав: свіжі фрукти, особливо цитрусові, допомагають запобігати захворюванню.

Проте знати, що лимонний сік допомагає, і розуміти, чому саме він допомагає, — зовсім різні речі.

Медицині знадобилося ще багато десятиліть, щоб знайти відповідь.

 

Чарльз Глен Кінг: людина, яка шукала невидиму речовину

Чарльз Глен Кінг народився 22 жовтня 1896 року у США.

Він присвятив наукову кар'єру біохімії та дослідженню харчування, зокрема речовин, необхідних для нормального функціонування людського організму.

На початку XX століття вчені вже розуміли, що їжа містить не лише білки, жири та вуглеводи.

Існували й інші речовини, потрібні в дуже малих кількостях, але критично важливі для здоров'я. Їх почали називати вітамінами.

Одним із найбільш загадкових залишався фактор, який запобігав розвитку цинги.

Кінг разом із дослідницькою командою Піттсбурзького університету намагався виділити його з лимонного соку.

Завдання виявилося складним.

Потрібно було відокремити потрібну речовину від багатьох інших сполук і при цьому зберегти її біологічну активність.

Уявіть, що Вам потрібно знайти одну конкретну молекулу серед величезної кількості інших, не маючи сучасних аналітичних приладів.

І звичайно, вона не має маленької таблички з написом: «Я — вітамін C, шукайте мене тут».

 

1932 рік: відкриття, яке змінило науку про харчування

У 1932 році команда Чарльза Кінга повідомила про виділення кристалічної речовини з лимонного соку, яка мала протицингову активність.

Результати дослідження були опубліковані в науковій літературі.

Це стало важливим кроком у розумінні природи вітаміну C, який згодом отримав хімічну назву «аскорбінова кислота».

Назва безпосередньо пов'язана із цингою: латинське scorbutus означає «цинга», а префікс «а-» вказує на запобігання їй.

Інакше кажучи, сама назва нагадує про головну історичну роль цієї речовини.

Але саме тут починається найцікавіше.

 

Два науковці, одне відкриття і лише одна Нобелівська премія

Паралельно з американськими дослідниками над проблемою працював угорський біохімік Альберт Сент-Дьєрді.

Ще у 1920-х роках він виділив речовину, яку назвав гексуроновою кислотою, але тоді не було остаточно встановлено, що це і є вітамін C.

Згодом дослідження підтвердили її протицингову активність.

Отже, дві наукові групи різними шляхами наблизилися до одного результату.

Кінг і його колеги виділили біологічно активну речовину з лимонного соку, а роботи Сент-Дьєрді допомогли встановити зв'язок між раніше відкритою гексуроновою кислотою та вітаміном C.

У 1937 році Альберт Сент-Дьєрді отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини за дослідження біологічних процесів окиснення, з особливим акцентом на вітаміні C.

Чарльз Кінг цієї нагороди не отримав.

Історики науки й біографи досі звертають увагу на його вагомий внесок у відкриття. Водночас Нобелівська премія Сент-Дьєрді відзначала ширший комплекс досліджень, а не лише факт виділення вітаміну.

Це не зовсім історія про вкрадене відкриття. Радше приклад того, як наукові результати можуть формуватися одночасно в різних лабораторіях, а в історії залишаються імена не всіх учасників.

Наука — командна робота. Навіть якщо на обкладинці підручника зазвичай залишається лише одне прізвище.

 

Чому вітамін C настільки важливий?

Аскорбінова кислота — водорозчинний вітамін, необхідний для багатьох фізіологічних процесів.

Одна з найважливіших його функцій — участь у синтезі колагену.

Колаген є структурним білком, який входить до складу шкіри, судин, кісток, хрящів та інших сполучних тканин.

За дефіциту вітаміну C нормальне формування колагену порушується. Саме тому при цинзі виникають кровоточивість ясен, ламкість капілярів, синці та проблеми із загоєнням ран.

Також вітамін C:

• бере участь в антиоксидантному захисті клітин;

• підтримує нормальне функціонування імунної системи;

• покращує всмоктування негемового заліза з рослинної їжі;

• бере участь у синтезі окремих біологічно активних речовин.

Є ще один цікавий факт.

Більшість ссавців можуть синтезувати вітамін C самостійно. Людина, інші людиноподібні мавпи та деякі інші тварини втратили цю здатність у процесі еволюції.

Тому ми повинні регулярно отримувати аскорбінову кислоту з їжею.

Природа, очевидно, вирішила, що самостійного виробництва вітаміну C людям не потрібно. А ось щоденне різноманітне харчування — цілком слушна ідея.

 

Чи справді вітамін C рятує від застуди?

Це, мабуть, один із найпопулярніших міфів сучасної медицини.

Щойно з'являється нежить або першіння в горлі, хтось обов'язково радить терміново прийняти велику дозу аскорбінової кислоти.

І чим більша таблетка, тим переконливішою здається порада.

Але що говорить наука?

Дослідження показують, що регулярне додаткове приймання вітаміну C не знижує суттєво частоту застудних захворювань у більшості людей.

Водночас воно може дещо скорочувати тривалість застуди та зменшувати вираженість симптомів. Для людей, які зазнають короткочасних надзвичайно інтенсивних фізичних навантажень, можливий і профілактичний ефект.

А ось початок приймання великих доз уже після появи симптомів не продемонстрував переконливої користі.

Вітамін C необхідний для нормальної роботи імунної системи, але він не створює невидимого захисного щита від вірусів.

Імунітет не працює за принципом: «Чим більше аскорбінки, тим сильніший захист».

 

Скільки вітаміну C потрібно людині?

За рекомендаціями Національних інститутів здоров'я США, добова потреба для здорових дорослих становить:

• 90 мг для чоловіків;

• 75 мг для жінок;

• 85 мг під час вагітності;

• 120 мг під час грудного вигодовування.

Людям, які курять, рекомендовано отримувати додатково 35 мг на добу через підвищений оксидативний стрес.

Ці показники є референтними нормами для відповідних груп населення, а індивідуальні потреби можуть відрізнятися.

Де отримати вітамін C?

І зовсім не обов'язково починати з аптеки.

Його джерелами є солодкий перець, ківі, цитрусові, броколі, полуниця, капуста, картопля та багато інших овочів і фруктів.

До речі, лимон — не абсолютний чемпіон за вмістом аскорбінової кислоти. У солодкому перці її може бути значно більше.

Тому для забезпечення фізіологічної потреби зазвичай достатньо різноманітного харчування з регулярним споживанням овочів і фруктів.

Слід пам'ятати, що вітамін C чутливий до тривалого нагрівання та зберігання, тому корисно поєднувати свіжі й термічно оброблені продукти.

 

Чи можна отримати забагато вітаміну C?

Так, особливо якщо приймати високодозовані дієтичні добавки без медичних показань.

Великі дози можуть спричиняти нудоту, діарею та біль у животі. В окремих людей, зокрема при порушеннях обміну заліза, надмірне споживання може створювати додаткові ризики.

Для дорослих у рекомендаціях США встановлено верхню допустиму межу споживання на рівні 2000 мг на добу.

Проте це не рекомендована доза і не мета, до якої потрібно прагнути.

Відсутність доведеного дефіциту — не привід регулярно приймати великі дози вітаміну C.

І хоча назва «мегадоза» звучить солідно, організм не завжди поділяє ентузіазм виробників добавок.

 

Головний урок історії Чарльза Кінга

Відкриття вітаміну C стало одним із фундаментальних досягнень науки про харчування.

Воно допомогло пояснити природу цинги, розширило розуміння біохімічних процесів і стало основою для подальшого вивчення ролі мікронутрієнтів у здоров'ї людини.

Історія Чарльза Глена Кінга нагадує нам про три важливі речі.

По-перше, навіть невелика за кількістю речовина може відігравати критичну роль у функціонуванні організму.

По-друге, наукові відкриття рідко належать виключно одній людині. За ними стоять роки досліджень, робота команд і часто — суперництво лабораторій.

І по-третє, найкраще практичне застосування знань про вітаміни — це не безконтрольне вживання добавок, а профілактика дефіцитних станів та раціональне харчування.

Чарльз Кінг допоміг людству зрозуміти, чому вітамін C необхідний для життя. А наше завдання сьогодні — використовувати ці знання розумно.

І для цього зовсім не обов'язково щодня випивати літр лимонного соку.

Достатньо не забувати про овочі та фрукти у своєму раціоні.