В сузір'ї імен великих медиків, що заслужили подяку всього людства за свої відкриття в медицині, знайшло своє місце ім'я російського лікаря Миколи Сергійовича Короткова який відкрив звуковий метод безкровного визначення максимального і мінімального артеріального тиску у людини.
Метод Н.С.Короткова завдяки своїй простоті, точності та доступності в даний час широко використовується в лікарській практиці усього світу, будучи загальновизнаним світовим стандартом при вимірюванні і оцінці артеріального тиску.

240 років тому, 17 лютого 1781 року, народився видатний французький клініцист і патолог Рене Теофіль Гіацинт Лаеннек, лікар, який винайшов стетоскоп і ввів аускультацію в клінічну практику.

12 лютого 1637 року народився Ян Сваммердам, датський натураліст, один з основоположників наукової мікроскопії. Основні праці якого булипо анатомії людини і тварин, особливо комах, а також молюсків, земноводних і ін. Розробив нову методику препарування, запропонував ряд препарувальних інструментів, вперше став застосовувати метод ін'єктування в судини. Сконструював прилади для реєстрації роботи серця, дихальних рухів, м'язових скорочень при подразненні нерва і ін.

2 лютого 1942 року народився Василь Максимович Мороз - відомий нейрофізіолог, педагог, організатор вишої медичної освіти. В особі Василя Максимовича вдало й гармонійно поєднуються привабливі риси, котрі характеризують його як високо обдаровану людину, здатну різнобічно й щедро реалізувати свої творчі здібності.

Процес формування синтетичної теорії еволюції, який часто називають еволюційним синтезом, супроводжувався створенням нових наукових інститутів і видів співпраці вчених. У 1939 р. виникло Товариство з вивчення видоутворення, в 1943 році був створений Комітет з загальних проблем генетики, палеонтології і систематики, в 1946 р. - створено Товариство з вивчення еволюції і заснований журнал «Еволюція».
Серед «батьків-засновників» сучасної еволюційної теорії особливе місце належить нашому співвітчизнику, ентомологу, зоологу, генетику і еволюціоністу, Добжанському Феодосію Григоровичу (1900-1975).
Його книга «Генетика і походження видів», опублікована в 1937 р., часто або прирівнюється за значимістю до «Походження видів» Ч. Дарвіна, або розглядається в якості найбільш важливої і впливової книги з еволюції у XX столітті.

Данило Кирилович Заболотний - видатний вітчизняний мікробіолог і епідеміолог, який вніс істотний внесок в розвиток не тільки вітчизняної, а й світової науки в області боротьби з інфекційними епідеміями на рубежі ХIХ-ХХ століть. Його ім'я назавжди вписане в історію медичної науки нашої країни. Але ситуація з коронавірусом стала моментом істини для Національної академії наук України. Армія вчених - 170 НДІ! - не тільки не могла нічого вдіяти перед лицем загрози епідемії, а й першими ганебно вирушила на домашній каратин. Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, який, судячи з назви, мав би стати флагманом по зустрічі СOVID-19 на Україні, як виявилося, взагалі «не має права» їм займатися, оскільки давно вже позбавлений необхідних лабораторних умов і займається, в основному, тільки рослинами. Чи цього домагався своєю важкою життєвою працею Данило Кирилович, який створив цей інститут в 1928 році?

Сьогодні ні в кого не виникає питань про те, де він може отримати екстрену медичну допомогу. Досить набрати короткий номер, щоб до хворого приїхала карета з лікарями. Звичайно ж, так було не завжди. Були часи, коли несвоєчасне надання медичної допомоги ставало однією з головних причин високих показників смертності в країні. Цю глобальну проблему змогла вирішити одна людина - Яків Юлійович Бардах, який створив першу в Російській імперії станцію швидкої допомоги. Сталося це в 1903 році, на Україні, в Одесі...

Майже 100 років тому, 6 грудня 1913 року народився Микола Михайлович Амосов, радянський і український кардіохірург, вчений-медик, літератор. Автор робіт з хірургічного лікування хвороб легенів, серця, кровоносних судин і медичної кібернетики. Першим в країні справив протезування мітрального клапана серця, і першим в світі став використовувати штучні клапани з покриттям.

187 років тому, 2 грудня 1833 року, народився Фрідріх Реклінгхаузен, німецький патолог, відомий своїм описом двох захворювань, кожне з яких називається хворобою Реклінгхаузена. Перша - це множинний нейрофіброматоз, спадкова хвороба, що характеризується появою кавового кольору плям на шкірі, множинними пухлинами периферичних нервів і іншими різноманітними диспластичними порушеннями шкіри, нервової системи, кісток, ендокринних органів і кровоносних судин. Інше захворювання - генералізована фіброзна остеодистрофія, обумовлена гіперфункцією паращитовидних залоз. Реклінгхаузен був традиційно консервативним гістопатологом свого часу, які не визнавали такі нововведення як мікротом або досягнення нової науки бактеріології.

Пирогов Микола Іванович — видатний вітчизняний хірург, анатом і педагог. Створив перший атлас топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях. Доктор медицини, професор, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук, таємний радник.