2. Компресії грудної клітки
Якщо ви бачите, що людина знепритомніла і ви не відчуваєте її дихання (зверніть увагу на грудну клітину, прикладіть вухо або щоку до носа), негайно розпочинайте комплекс СЛР.
1. Станьте на коліна збоку від потерпілого.
2. Визначте точку компресії пальпацією мечоподібного відростка і відступом на два поперечні пальці вгору.
3. Розташуйте основу однієї долоні на межі середньої та нижньої третини грудини, пальці паралельно ребрам. Іншу долоню розмістіть поверх першої. Зімкніть пальці рук у замок і переконайтеся, що немає тиску на ребра.
4. Вигніть руки в ліктьових суглобах, не спричиняючи тиск на верхню частину живота або нижню частину на центрі грудної клітини та грудини.
5. Корпус тіла тримайте вертикально над грудною кліткою потерпілого і натискайте на глибину як мінімум 5 см, але не більше 6 см випрямленими в ліктьових суглобах руками, використовуючи частину маси свого тіла.
Необхідно відзначити, що найчастіше реаніматори не натискають на грудну клітку достатньо глибоко. Це знижує ефективність індукованого компресією кровообігу, а відповідно погіршує результат СЛР. Також слід звернути увагу на постановку ніг – вони повинні знаходитись на ширині плечей, для кращої стійкості рятівника. Таким чином буде сформовано 3 трикутники. Компресію треба продовжувати з частотою від 100 до 120 натискань на хвилину. Компресії і декомпресії грудної клітини повинні займати рівний час.
Компресію грудної клітини необхідно проводити, роблячи паузу на проведення штучного дихання.
Співвідношення числа компрессий і числа штучних вдихів як для одного, так і для двох реаніматорів має становити 30:2.
