Чи знаєш ти, що можеш врятувати життя?

Для вивчення суспільної думки пропонуємо долучитися до короткого опитування і відповісти на 5 запитань

Назва вебінару: "Особливості невідкладних станів у дітей в стоматологічній практиці"
Дата проведення вебінару: 10 липня 2021 року
Тривалість вебінару: 4 години
Вартість доступу на 1 місяць: 390 грн

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму є одними з основних чинників, що визначають етіологію, механізм розвитку і результат критичного стану у дітей. Зокрема, основною причиною зупинки кровообігу у дітей є прогресування дихальної недостатності з подальшим розвитком декомпенсованого метаболічного ацидозу, який лежить в основі порушень ритму і зупинки кровообігу.
Будь-яке вітчизняне керівництво, присвячене лікуванню хвороб дитячого віку, традиційно починається з широко відомої цитати одного з основоположників педіатрії Олександра Федоровича Тура:
«Дитина - не дорослий в мініатюрі, його організм має своєрідні анатомо-фізіологічні особливості, що перетерплюють характерні вікові зміни протягом всього періоду дитинства».
Для лікаря будь-якого фаху, який надає допомогу дитині в критичному стані, знання анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму різного віку має як теоретичне, так і колосальне практичне значення, оскільки дозволить не тільки надати своєчасну і адекватну допомогу, а й запобігти розвитку ускладнень.

Травма - це пошкодження, з порушенням або без порушення, цілісності тканин, викликане будь-яким зовнішнім впливом: фізичним, механічним, хімічним та іншими.
Розрізняють виробничий, побутовий, вуличний, транспортний, військовий і спортивний види травматизму. Травми, що виникають відразу після одномоментного впливу, називаються гострими, а від багаторазових впливів малої сили - хронічними.
Найчастіше зустрічаються механічні травми. Залежно від того пошкоджені шкірні покриви або слизові оболонки, розрізняють закриті травми (удари, розтягнення, розриви, вивихи, переломи кісток) і відкриті травми (рани).

12 липня 1849 року народився Уільям Ослер, канадський лікар. Відкрив тромбоцити, новий вид трематод - збудника філяріатозу «філярія Ослера», описав клінічну картину підгострого септичного ендокардиту і вказав, що поява хворобливих червоних вузликів на шкірі пальців, нині зване «симптомом Ослера», є ознакою мікроемболій, описав напади бронхіальної астми, спричинені аспірацією кислого вмісту шлунка в дихальні шляхи. У тому ж році вивчив стан, званий сьогодні синдромом подразненого кишечника і описав його, як «слизовий коліт». Заклав основи канадської санітарії.

У разі виникнення у поранених кровотечі в місцях приєднання кінцівок до тулуба (в ділянках суглобів) та основи шиї є особливості, це так звані «вузлові кровотечі». На даних ділянках неможливо використати стандартний джгут або турнікет для зупинки кровотечі, тому основним методом зупинки «вузлових кровотеч» є прямий тиск на рану та щільне тампування рани, зокрема кровоспинними бинтами. Кровоспинна дія бинта з одночасним притисканням кровоносних судин створює умови для тимчасової зупинки масивної кровотечі.

Джгут або турнікет (англ. tourniquet) — засіб для тимчасової зупинки кровотечі з магістральних судин шляхом колового перетискання кінцівки та стискання її тканин (в першу чергу судин).
Джгут застосовують також для знекровлення тканин при операціях на пальці, кисті та стопі, ампутаціях кінцівок. Для стискання венозних судин венозний джгут накладають при венепункціях і з метою регіонарної внутрішньокісткової та внутрішньовенної анестезії.

Для зупинки кровотечі із великих судин, коли інші методи застосувати неможливо, використовують максимальне згинання кінцівки в суглобі.

При надзвичайних ситуаціях використовують пальцеве притиснення артерій.

Кровотеча – це витікання крові із ушкоджених кровоносних судин.
На догоспітальному етапі при наданні першої медичної допомоги при кровотечах немедичними працівниками, ціль полягає у проведенні тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі одним із доступних методів.