1. Укуси тварин
Вкусила тварина? Не панікуйте — дійте правильно
Укусити або подряпати людину може домашня, безпритульна чи дика тварина: собака, кіт, білка, лисиця, кажан, їжак, гризун або інший ссавець.
Навіть невеликий укус чи подряпина можуть становити небезпеку. Через пошкоджену шкіру до організму можуть потрапити бактерії, збудник правця, а за певних обставин — вірус сказу. Ризик виникає не лише після глибокого укусу: небезпечним може бути також потрапляння слини тварини на подряпину, рану або слизові оболонки очей і рота.
Сказ після появи клінічних симптомів є смертельним, однак захворюванню можна запобігти, якщо вчасно промити рану, звернутися до лікаря та пройти призначену постконтактну профілактику. Тому після контакту з твариною не потрібно чекати, чи «все минеться саме».
Короткий алгоритм дій
Якщо людину вкусила або подряпала тварина:
- Відійдіть у безпечне місце.
- Не намагайтеся наздогнати або самостійно зловити тварину.
- Оцініть стан постраждалої людини.
- Насамперед зупиніть критичну кровотечу, якщо вона є.
- Після зупинки небезпечної кровотечі промивайте рану проточною водою з милом щонайменше 15 хвилин.
- Обробіть краї рани антисептиком.
- За потреби прикрийте рану чистою стерильною серветкою, не перетискаючи тканини.
- Якнайшвидше зверніться до травмпункту або іншого медичного закладу.
- Повідомте лікарю, яка тварина завдала укусу, де й коли це сталося.
- Не відмовляйтеся від антирабічної вакцинації чи профілактики правця, якщо їх призначить лікар.
При критичній кровотечі, порушенні свідомості, утрудненому диханні, тяжкому ушкодженні обличчя або шиї, множинних ранах чи стрімкому погіршенні стану телефонуйте 103 або 112.
1. Переконайтеся, що вам безпечно
Перед наданням допомоги переконайтеся, що тварина більше не може напасти.
Не наближайтеся до неї, не намагайтеся схопити, прив’язати, загнати в кут або забрати руками. Поранена, налякана чи хвора тварина може вкусити повторно.
Допоможіть постраждалій людині відійти або відійдіть разом із нею у приміщення, за огорожу, автомобіль чи інше безпечне місце.
Якщо тварина має власника, можна попросити його надати контактні дані та інформацію про вакцинацію тварини. Однак з’ясування цих обставин не повинно затримувати промивання рани та звернення по медичну допомогу. Наявність тварини для ветеринарного спостереження також не є підставою відкладати оцінювання ризику сказу.
2. Спочатку зупиніть критичну кровотечу
Якщо кровотеча масивна, її зупинення має пріоритет над промиванням рани.
Ознаками критичної зовнішньої кровотечі можуть бути:
- кров, яка безперервно витікає або пульсує;
- швидке утворення калюжі крові;
- одяг чи серветки, які швидко просочуються;
- частковий або повний відрив тканин;
- різка слабкість, блідість, сплутаність свідомості;
- втрата свідомості.
Негайно телефонуйте 103 або 112. Притисніть рану стерильною серветкою, бинтом або чистою тканиною та продовжуйте сильний прямий тиск. Для глибокої рани може знадобитися тампонування, а при масивній кровотечі з кінцівки — застосування турнікета, якщо він є і ви вмієте ним користуватися. Прямий тиск, тампонування і турнікет є основними способами тимчасового контролю небезпечної зовнішньої кровотечі.
Не прибирайте першу серветку, якщо вона просочилася кров’ю. Покладіть зверху додаткову тканину та продовжуйте тиснути.
Промивання укушеної рани починайте після того, як критичну кровотечу вдалося взяти під контроль.
3. Промивайте рану не менше 15 хвилин
Після зупинки небезпечної кровотечі негайно промийте місце укусу великою кількістю проточної води з милом.
Промивання повинно тривати щонайменше 15 хвилин. Це один із найважливіших заходів першої допомоги після потенційного контакту з вірусом сказу. ВООЗ і Центр громадського здоров’я рекомендують ретельне промивання при кожному потенційно небезпечному укусі, подряпині або заслиненні пошкодженої шкіри.
Як правильно промивати
Найкращий варіант — чиста проточна вода з крана.
Під час промивання:
- обережно розкрийте краї поверхневої рани, якщо це можна зробити без посилення кровотечі;
- дозвольте воді вільно стікати;
- використовуйте достатню кількість мила;
- промивайте всю поверхню укусу та навколишню шкіру;
- не тріть рану щіткою, губкою чи грубою тканиною;
- не намагайтеся механічно «вичистити» глибокі тканини.
Якщо водопровідної води немає, використовуйте чисту питну воду або фізіологічний розчин. За потреби фізіологічний розчин можна подавати зі шприца без голки. Гостру голку не слід направляти в рану: це не покращує очищення, але створює ризик додаткового проколу.
Чому потрібно використовувати мило
Тривале промивання механічно видаляє з рани слину, забруднення та частину мікроорганізмів. Мило або мийний засіб додатково допомагає пошкоджувати оболонку вірусу сказу та зменшувати його кількість у місці контакту.
Саме поєднання великої кількості води, мила і достатнього часу промивання робить цей етап настільки важливим. ВООЗ називає місцеву обробку рани важливою частиною постконтактної профілактики сказу.
4. Обробіть краї рани антисептиком
Після ретельного промивання можна обробити краї рани антисептичним засобом.
Центр громадського здоров’я наводить як приклади:
- засіб із 70% спиртом;
- 5% розчин йоду;
- інший придатний антисептик із віруліцидною дією.
Антисептик наносять на краї та поверхню шкіри після промивання. Спирт або концентрований йод не потрібно заливати в глибокі тканини, активно втирати чи використовувати замість 15-хвилинного промивання.
Чому не використовуємо перекис водню
Перекис водню не є заміною води з милом і не забезпечує необхідної профілактики сказу. Крім того, він може подразнювати та пошкоджувати клітини, які беруть участь у загоєнні рани.
У рекомендаціях МОЗ щодо укусу собаки прямо зазначено, що перекис водню не допоможе як основний засіб після потенційно небезпечного контакту.
5. Чи потрібно бинтувати рану
Після промивання не потрібно туго бинтувати або герметично закривати укушену рану.
Якщо рана продовжує незначно кровити або може забруднитися під час дороги, її можна тимчасово прикрити стерильною серветкою чи чистою пов’язкою. Пов’язка повинна бути легкою і не стискати тканини.
Не накладайте:
- тугу тиснучу пов’язку без потреби;
- герметичний пластир на всю рану;
- мазі під щільну пов’язку;
- вату безпосередньо на глибоку рану.
Питання остаточного закриття, ушивання або дренування укушеної рани вирішує медичний працівник. При високому ризику сказу первинне ушивання може мати особливості та проводиться після належної антирабічної обробки.
6. Якнайшвидше зверніться до лікаря
Після укусу, подряпини чи потрапляння слини ссавця на пошкоджену шкіру потрібно звернутися до травмпункту або закладу, який надає антирабічну допомогу.
Не чекайте:
- появи почервоніння;
- підвищення температури;
- зміни поведінки тварини;
- результатів ветеринарного спостереження;
- кількох днів «для перевірки».
Навіть незначний укус має оцінювати лікар. Він визначить ризик сказу, необхідність вакцинації, введення антирабічного імуноглобуліну, профілактики правця, антибіотиків та спеціальної обробки рани.
Коли телефонувати 103 або 112
Екстрену медичну допомогу потрібно викликати, якщо:
- є критична кровотеча;
- кров не зупиняється прямим тиском;
- людина втратила свідомість;
- порушене дихання;
- з’явилися ознаки шоку;
- укушено обличчя, шию або ділянку великих судин;
- є множинні чи дуже глибокі рани;
- пошкоджені м’язи, сухожилки, суглоби або кістки;
- частково відірвано палець, вухо чи іншу частину тіла;
- тварина напала на маленьку дитину;
- стан людини швидко погіршується.
За відсутності таких ознак швидку допомогу не обов’язково викликати лише через сам факт укусу, але звернутися до медичного закладу потрібно якомога швидше.
Чому небезпечний сказ
Вірус сказу може передаватися через:
- укус;
- подряпину;
- потрапляння слини на пошкоджену шкіру;
- потрапляння слини на слизові оболонки очей, носа або рота.
Після появи клінічних симптомів сказ практично завжди закінчується смертю. Водночас своєчасне очищення рани, вакцинація та, за показаннями, введення антирабічного імуноглобуліну здатні запобігти розвитку захворювання.
Чи всім потрібна вакцинація
Рішення приймає лікар після оцінювання:
- виду тварини;
- характеру контакту;
- глибини та локалізації рани;
- поведінки тварини;
- наявності вакцинації у домашньої тварини;
- можливості ветеринарного спостереження;
- епідемічної ситуації.
За рекомендаціями ВООЗ, при поверхневих подряпинах без кровотечі може бути показана вакцинація, а при укусах із пошкодженням шкіри, потраплянні слини на слизову або пошкоджену шкіру — вакцинація та, за показаннями, антирабічний імуноглобулін.
Якщо вакцинацію призначили, курс потрібно пройти повністю. За актуальною інформацією Центру громадського здоров’я, стандартний курс в Україні складається з п’яти доз упродовж 28 днів. Самовільно пропускати введення або припиняти курс не можна.
Чи небезпечний укус домашньої тварини
Вакцинація домашнього собаки чи кота значно знижує ризик, але не скасовує необхідності звернутися до лікаря.
Постраждала людина не повинна самостійно вирішувати, що щеплення «точно не потрібне». Остаточне рішення ухвалюють після оцінювання всіх обставин.
Якщо тварина має власника:
- запишіть його ім’я і номер телефону;
- уточніть адресу;
- попросіть показати ветеринарний паспорт;
- запишіть дату останнього щеплення проти сказу;
- повідомте ці дані лікарю.
За твариною може бути організоване ветеринарне спостереження протягом десяти днів. Однак у регіонах, де реєструють сказ, очікування результатів спостереження не повинно затримувати початок призначеної лікарем профілактики.
Правець після укусу
Укушені та колоті рани належать до забруднених ушкоджень, оскільки можуть містити слину та сторонні речовини.
Лікар перевірить, коли постраждала людина востаннє отримувала щеплення проти правця. Необхідність додаткової дози вакцини або протиправцевого імуноглобуліну залежить від характеру рани та попередньої вакцинації.
Якщо ви не пам’ятаєте, коли вакцинувалися, обов’язково повідомте про це медичному працівнику.
Чи потрібні антибіотики
Антибіотики не потрібно приймати самостійно після кожного укусу.
Лікар може призначити їх, якщо:
- рана глибока або колота;
- пошкоджені кисть, пальці, стопа чи обличчя;
- є розчавлення тканин;
- укус завдав кіт;
- рана забруднена;
- постраждала людина має цукровий діабет, імунодефіцит або інші фактори ризику;
- вже з’явилися ознаки бактеріальної інфекції.
Антибіотики не замінюють антирабічну вакцинацію та не запобігають правцю. Профілактичне застосування антибіотиків проти правця не рекомендується.
Стежте за станом рани
Після огляду лікаря продовжуйте спостерігати за місцем укусу.
Повторно зверніться по медичну допомогу, якщо з’явилися:
- наростальне почервоніння;
- збільшення набряку;
- посилення болю;
- виділення гною;
- неприємний запах;
- гаряча шкіра навколо рани;
- червоні смуги, що поширюються від укусу;
- підвищення температури;
- слабкість або озноб;
- порушення рухів чи чутливості кінцівки.
Ці прояви можуть свідчити про інфікування, пошкодження нервів, судин, сухожилків або глибших тканин.
Чого не можна робити
Не намагайтеся зловити тварину
Не переслідуйте собаку, кота, білку, лисицю чи іншу тварину. Це створює ризик повторного нападу.
Не беріть до рук хвору або мертву дику тварину. Інформацію про її місце перебування можна передати відповідним ветеринарним або комунальним службам.
Не відкладайте промивання
Не чекайте приїзду до лікарні, якщо поруч є вода і мило. Промивання потрібно почати негайно та продовжувати не менше 15 хвилин.
Не заливайте глибоку рану спиртом або йодом
Спиртовий антисептик чи розчин йоду можна нанести на краї рани після промивання. Не потрібно заливати ними глибокі тканини або багаторазово припікати шкіру.
Не використовуйте перекис замість промивання
Шипіння перекису не означає, що рана достатньо очищена або що вірус сказу знешкоджено. Основою першої допомоги залишаються вода, мило і промивання протягом щонайменше 15 хвилин.
Не розчісуйте рану
Розчісування додатково травмує шкіру, може відновити кровотечу та підвищити ризик бактеріального інфікування.
Не припікайте і не розрізайте місце укусу
Вогонь, нагріті предмети, кислоти, луги або розрізання не знищують вірус, який уже потрапив у тканини. Такі дії спричиняють додаткову травму, опік чи кровотечу.
Не прикладайте до рани «народні засоби»
Не використовуйте:
- землю;
- трави;
- слину;
- попіл;
- олію;
- алкогольні настоянки;
- невідомі мазі чи порошки.
Вони не запобігають сказу та можуть забруднити рану.
Не відмовляйтеся від вакцинації через зовнішній вигляд тварини
Тварина може виглядати здоровою на момент контакту. Оцінювати ризик повинен лікар, а не сама постраждала людина.
Головне, що потрібно запам’ятати
Вкусила тварина — не панікуйте, але не зволікайте.
- Відійдіть у безпечне місце.
- Не ловіть і не переслідуйте тварину.
- Спочатку зупиніть критичну кровотечу.
- Промивайте рану водою з милом щонайменше 15 хвилин.
- Обробіть краї рани антисептиком.
- Не заливайте глибоку рану спиртом, йодом або перекисом.
- Не закривайте її туго чи герметично.
- Якнайшвидше зверніться до травмпункту.
- Повідомте лікарю час, місце та обставини укусу.
- Не відмовляйтеся від профілактики сказу чи правця, якщо її призначено.
- При критичній кровотечі, порушенні дихання або свідомості телефонуйте 103 або 112.
Матеріал має інформаційно-просвітницький характер і не замінює індивідуальної консультації лікаря.
Проєкт реалізовано в межах «Плану реалізації стратегії партнерства між ОГС та ОМС» за результатами воркшопу «Спільно», за фінансування Вінницької міської ради в межах діяльності Корпоративного фонду «Місто змістів», що діє на базі Фонду громади «Подільська громада» за підтримки Інституту розвитку міст та Мережі ОГС «Місто змістів».