Електрична кардіоверсія полягає в синхронізації електричного розряду з появою зубця R на ЕКГ.
Показами до проведення негайної (ургентної) кардіоверсії є надшлуночкові та шлуночкові тахіаритмії, що призводять до гемодинамічних порушень.
Ускладненнями неправильно виконаної кардіоверсії є ФШ, асистолія, опік шкіри в місці прикладання електродів, тромбоемболія легеневої артерії.

Будь-яке надання першої допомоги включає протишокові заходи:
- Заспокоїти постраждалого, якщо він знаходиться в свідомості.
- Зігріти - ковдру, теплий одяг (навіть влітку людині стане холодно).
- Укласти на спину і підняти ноги (якщо в свідомості і немає травм голови, шиї і хребта).
- Стежити за станом.

Тахікардією у дорослих прийнято вважати ЧСС, яка перевищує 100 ударів за хвилину.
Гранична (крайня) тахікардія – більше за 150 уд/хв.
При підвищенні ЧСС діастола скорочується більше, ніж систола.

Шок  (chok) - французьке слово, означає “поштовх”, “удар” і визначається як розвиток загрозливого для життя стану, який спричинює порушення нервової регуляції життєвоважливих процесів внаслідок важких травм, опіків, анафілаксії, інфаркту міокарда та ін. Характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. Шок - захворювання етіологічне, зустрічається у 5-10 % потерпілих з травмами і часто ускладнює протікання важких операцій. Для правильного розуміння шоку надзвичайно багато зробив М.І.Пирогов. Він дав класичне визначення клінічної картини еректильної і торпідної фази шоку.

Термічний опік - один з найважчих видів травми. Будь-який більш-менш глибокий або великий опік - це дуже важка травма, яка потребує невсипущої уваги лікарів.
Надання першої допомоги необхідно при будь-якому ступені пошкодження, так як навіть найлегша травма супроводжується сильним болем. Крім того навіть після припинення впливу тепла на шкіру руйнівні процеси в ній можуть протікати досить тривалий час, посилюючи травму.
Незалежно від причини опіку, надання першої медичної допомоги має починатися миттєво. Кожна секунда посилює ступінь пошкодження, збільшує його площу і глибину, погіршує прогноз для потерпілого.

При термічному опіку слід розрізняти місцеві і загальні зміни.
Опікова хвороба є комплексною відповіддю організму на опікову травму. Цей стан виникає при поверхневих опіках, якщо ними зайнято більше 30% тіла у дорослих; при глибоких опіках (3-4-го ступенів) - більше 10% тіла у дорослих і 5% у дітей; у ослаблених осіб з супутніми захворюваннями може розвиватися при глибоких опіках 3% поверхні тіла.

Опіки - одне з найпоширеніших у світі травматичних уражень. За кількістю смертей опіки поступаються тільки травмам, отриманих в автомобільних аваріях. Лікування опіків - важкий і багатоплановий захід: термічні ушкодження - одні з найнебезпечніших, вони призводять до руйнування складних білків - основи клітин і тканин.
При термічному опіку слід розрізняти місцеві і загальні зміни. Місцеві зміни характеризуються глибиною і площею ураження.

Принцип дефібриляції полягає в деполяризації критичної маси міокарда, що приводить до відновлення синусового ритму природним водієм ритму (тому що клітини пейсмекера синусового вузла є першими клітинами міокарда, здатні бути деполярізованними спонтанно). Рівень енергії першого розряду є компромісом між його ефективністю і ушкоджувальною дією на міокард.
При виявленні на кардіомоніторі або дефібриляторі ФШ/ШТ без пульсу/тахікардія типу "Пірует" без пульса - необхідно негайно провести дефібриляцію.

Основними завданнями надання допомоги постраждалим при відмороженнях і замерзанні є:
- Усунення гіпотермії і нормалізація пов'язаних з нею розладів життєво важливих систем, а також підвищення температури тіла до рівня, властивого організму і його тканин.
- Відновлення кровообігу в уражених холодом ділянках.
- Попередження місцевих і загальних інфекційних і судинних ускладнень.
- Забезпечення оптимальних умов для загоєння ран, що утворилися.
На догоспітальному періоді необхідно виконати два основні завдання - зігрівання і поліпшення кровопостачання в уражених ділянках, а також забезпечити евакуацію в спеціалізований стаціонар.

Холодова травма - це вид травми, при якій холод є основним ушкоджуючим фактором. Може виникнути навіть при незначних температурах, за умови контакту з промерзлою поверхнею (метали, бетон, рідини і ін.) Найчастіше при холодовій травмі уражаються руки.